Тот самый язык

Хоць має Словацькый народный музей – Музей україньской културы во Свіднику нового директора, бывшый шеф Мірослав Сополиґа, котрый много раз атаковав Русинів, може быти з роботов той інштітуції надмірно спокійный. Неспокійны бы мали быти Русины, а головно зробити дашто бы уж мали державны орґаны.
-

В понедільок, 20-го марца 2017-го року, была свідницькым музейом загнана пресова справа, котра інформує о тім, же музей бере участь на події Дні україньской културы, котры будуть проходити в Кошыцях. Із той нагоды музей орґанізує в кошыцькім културпарку выставку під назвов Світ в україньско-словацькых фарбах. Під пресовов справов є підписаный Ладіслав Пушкар як куратор выставкы. Пушкар є на офіціалнім сайті музею ведженый як заступця директора, котрым є моментално Ярослав Джоґаник. Є інтересне, же чоловік, котрый має тітул доктора педаґоґікы, і котрый є „другым мужом музею“, державной інштітуції, пише ідеолоґічны несмыслы, навеце такы, котры не суть ани в згоді з політіков Словацькой републікы.
-
Пушкар в пресовій справі пише, же выставку творить выбер із малярьской творчости представителів русиньско-україньского вытварного уменя. Під тым маєме розуміти наприклад Дезідерія Миллого, Адалберта Ерделія, Йосифа Бокшая і Еву Біссову. Так само пише, же у своїх музейных збірках мають наприклад творы уменя Русинів-Українців Словакії. Або о „Закарпатьскоукраїньскій школі мальованя“.
-
Пушкар бы собі мав усвідомити, же покля сам вірить ідеолоґії о Русинах-Українцях, є то його особне право. Но покля выступать як заступця директора державного музею, куратор выставкы, котру тот музей приготовлює, пак бы мав писати в згоді з політіков державы і ідеолоґічный баласт зохабити на посиджіня коло пирогів, котры музей варить шторік у свідницькім сканзені. Бо правда є така, же Словацька републіка вызнавать окрему україньску і окрему русиньску народности, політіка однародньованя є на Словакії неприпустна і навеце суть то історічны несмыслы. Теорія Русинів-Українців ся появила втогды, кідь Русины зачали свій возродный рух. Перед тым нхито з тых ґеніалных науковців, котры мають таку міцну опору як раз у свіндицькім музею, о жадных Русинах-Українцях і русиньско-україньскій културі не бісідовав, бо бісідовали вшыткы до єдного лем о Українцях і україньскій културі, так, як то напроґрамовав комуністічный режім.
-
Писати о „Закарпатьскоукраїньскій школі мальованя“, то вже є до небе кличуча ідеолоґічна дурачіна, котра не має нич із історійов. Кідь то пише музейник, є то траґікомічне, навеце то вставлять вопрос, ці кідь то думать серьйозно, має знаня на то, жебы міг быти заступцьом в музею, і кідь то думать ідеолоґічно, ці обще може такый чоловік робити в музею. То нам україньскый музей хоче повісти, же Бокшай, Ерделій, в 20-ых і 30-ых роках, міджі войнами, на теріторії Підкарпатьской Руси, котра была частьов Чехословакії, творили дашто „закарпатьскоукраїньске“? В часі, кідь не было на тій теріторії жадне Закарпатя і нияк там не было жадной Україны? За тов лоґіков рекомендую Польщі вшыткых умелців сперед 1945-го року з теріторій, котры были німецькы, называти западопольскыма умелцями. Но з історійов, і то теперь бісіда о тексті, котрый вышов з музею, котрого робітници бы о історії мали дакус знати, то не має нич довєдна. Є то, нажаль, лем україньска ідеолоґія, котра бы в державных інштітуціях на Словакії не мала мати місце.
-
Рекомендую заступцьови музею, жебы ся холем посмотрив до штатуту свойой інштітуції. Музей є україньскый і має ся занимати документаційов періодів културно-історічного і соціално-економічного розвитку Українців на Словакії. То, же там доднесь мають майже вшытко русиньске, є нажаль фактом, кідьже ся музей зачав будовати за комуністів, про котрых сьме были Українцями. Майме надію, же уж не довго. Довтогды бы мав музей означіти тоты артефакты за русиньскы і далше робити на хосен свойой народности, котрой назву має і в назві свойой інштітуції. Мав бы робити музейницьку діялность, а не діяти на благо україньской ідеолоґії односно Русинів. Курто і ясно: не писати о выдуманых Русинах-Українцях і о русиньско-україньскім уменю ці културі, а о Русинах або о Українцях, о русиньскій або україньскій културі.
-
Сополиґа може быти спокійный. Тым, же одышов зо свойой функції, заставив тиск і контрольованя його особы Братіславов по шкандалозній конференції, котру зробив в музею і на котрій прияли выголошіня ненавистне односно Русинів, котре нам хотіло пояснити, же сьме Українці і тоты, што не суть, суть політічныма силами, котры хотять розбити Україну. Одышов і має покій. Нихто то уж не рішыть. Навеце, його продовжователі хоснують тот самый язык, котрый хосновав і він. Правда, не є іщі такый острый, але і то прийде часом. І я лем ся звідам, доколи на тото хоче смотрити централный директоріат Словацького народного музею і доколи на тото хоче смотрити міністер културы, котрого резорт є зряджовательом музею. Но Русины бы на то лем так смотрити не мали.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

25. jun 2017


Юліаньскый календарь:

12.юн 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.