Jazyk a literatúra

Stišok Hory zeleneňky napisav A. Pavlovič jak študent teologiji v Trnavi v 1847 roci. Mav tohdy 26 rokiv.Tam počav pisati veršy po rusiňsky na makovickim dijalekti.
Molodyj Aleksander iši nepisav azbukov, bo neznav, ale latinkov - v 1845 roci.
U verši Hory! Hory zeleneňky...opisav doľu samoho sebe jak siroty, koli v rannim ditiňstvi strativ otcja a zanedovho i mamu.

Малохто з нас ходив до русиньской школы а кідь маме дашто написати по русиньскы, так є то проблем.
Жебы помочі писати, быв створеный список слов і уложеный во форматї Hunspell (http://hunspell.sourceforge.net/). Словічка были позбераны з русиньскых сторінок, новинок і матеріалів котры пишуть по русиньскы. Были проґрамово сортованы, вымазаны были дупліціты. Словник іщі не мать вшыткы правила і тыж там суть дакотры неправилны слова але часом ся буде росшырёвав і коріґовав.

Na kincju noho roku, «Spіlka ukrajinskych pismennykіv Slovaččini» vydala knižku pracovničky Muzeja ukrajinskoj kultury vo Svidniku Naďіji Varcholovoj - ZVІDKI I KOLI. Ide o peršu publikaciju na Sloveňsku, v kotrij sja prezentuje žaner narodnoj tvorby, prihadok, pripovidok, v kotrych sja hvarit o minulosti našych rusinskych sel i o ťіm jak vznikali ich nazvy.

Гусарь шмарив камінь,
До качкы на ріньох,
Забрздячный качур,
Хіхотав ся з обидвох.
Старый коцур за вирьбы,
Юзыком сі мляснув,
„Лем най сь треплють далей !",
А ґазда світло згаснув.
На ! У тмі сме шыткы єдно,
Тма, темнота спаять,
Світло розділіє,
Най сі каждый найде,
Де свою чисть подіє!