Субмісівны адвокаты

Быти мірным і законопослушным не значіть субмісівно і сліпо притакати на вшытко, докінця і нато, кідь держава принимать планы рішіня. Будьшто бы дакотры русиньскы сіґнатарі на Україні слідовали тым, же будуть обгайовати закон о освіті, уж теперь, нажаль, выходять на сміх.
-

Лем што была публікована інформація, же председа Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець загнав писмо до презідента Україны Петра Порошенка, жебы ветовав закон о освіті, котрый властно ничіть народностне школство, ґрупа Русинів Закарпатя коло члена Світовой рады Русинів за Україну загнала далше писмо, котрым закон підтримали. В тім часі уж притім были знамы позіції політіків дакілько держав, включно словацькых евродепутатів, мадярьскых ці румуньскых властей, котры остро скрітіковали споминаный закон, як раз зато, же є то молоток на народностну освіту і средство тоталной українізації жытелів Україны.
-
Міджічасом Парламентне згромаджіня Рады Европы выдало резолуцію (sic!), в котрій проблематічный закон крітікує. Но у русиньскых сіґнатарів писма до Порошенка іщі все ся обгаює думка, же закон є добрый. Думам, же ани неґатівна позіція Венеційской комісії про них не буде причінов на то, жебы признати, же зробили дурноту.
-
Єден із сіґнатарів, што писмо до Порошенка загнали, докінця про портал Voloshyna в інтервю говорить, же закон є проґресівный. Но, покля є думка однародньованя народностных меншын проґрес, потім єм согласный, закон є проґресівный. Румуньскы або мадярьскы школы в Закарпатьскій области Україны суть за його думками реліктом совітьской епохы і каждый має знати державный язык. Далше ся чітатель дізнать з палца вытягнути факты, котры фактами не суть, і то, же на Словакії суть дві сердені русиньскы школы, і же профіловы предметы ся на них учать словацькым языком.
-
Зо вшыткого того мож быти согласным лем з єдным. Же граждан будьякой державы бы мав знати державный язык. Но і в народностных школах ся учіть державный язык. Діти з ньой цалком дурны не выйдуть, не треба ся бояти. Лем треба выбрати правилный способ, як діти із народностных меншын тот язык учіти, кідьже не є їх материньскым.
-
Решта высловів суть блуды. Думам, же Словакія, Мадярьско, Чеська републіка ці Польща суть омного веце декомунізованы державы як „братя козацького роду“, і находять ся ґеополітічно дакус інде, но в тых державах існують народностны школы і они не суть реліктом совітьской епохы, а резултатом дотримованя міджінародных обовязків держав, котры выходять із підписаных договорів о людьскых, народностных правах, о охороні народностных меншын і меншыновых языків. Совітьску епоху мі скоріше припоминать Україна, котра єднакы договоры підписаны має, но не дотримує їх.
-
Так само не є правдов, же Русины мають на Словакії середні школы. Жадну. Кібы сьме мали, были бы сьме барз рады. І же профіловы предметы ся на Словакії учать і на народностных школах по словацькы, то є теорія, котру зачали выпущати україньскы медії, но тота теорія є од правды далеко може так, як Земля од Плута. І то єм іщі в тім міряню доста беневолентный. Школа, котра є з навчалным языком народностной меншыны, має зо закона обовязок учіти вшыткы предметы в языку народностной меншыны. Покля то не дотримує, іншпекція бы то мала перевірити і на основі того школі має быти взятый статус школы з навчалным языком народностной меншыны. Школа, котра є лем з навчаньом языка народностной меншыны, значіть навчаня проходить по словацькы, а учіть ся там і язык мешыновый, має зясь рекомендацію міністерства, жебы і выховны предметы вели ся в языку меншыны. Значіть, о якых школах є бісіда, де ся учать профіловы предметы по словацькы?
-
Досправды не знам, што за высшу політіку слідує ґрупа сіґнатарів писма, котре підтримує злый закон, но прорусиньсков політіков то означіти не мож. В моменті, коли бы Україна вызнала Русинів і быв чінный тот закон, Русины бы пришли на то, же знова можуть лем робити фестівалы, співати і гуляти, бо школство не выбудують. Учіти ся предці має по україньскы!
-
Быти мірным і законопослушным не значіть быти субмісівным і быти согласным з неправилныма справами, навеце кідь про державу ани не існуєме. Робити адвоката тому, хто нас „бє“? Держава собі теперь выдумала новый молоток, котрым іде бити і далшы меншыны, якы холем офіціално вызнавать, але робить на тім, жебы о них в довгодобім горізонті штораз менше было чути. Видить то ціла Европа. Крітікує то. Лем сіґнатарі тому роблять адвокатів. Я думав, же русиньскы діятелі роблять адвокатів першорядо Русинам. Не зіставать нам нич інше, як ся коло той траґікомедії сміяти.
-
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.
-
Петро Медвідь

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

23. november 2017


Юліаньскый календарь:

10. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.