Warning: Table './petrios/accesslog' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed query: SELECT uid, timestamp FROM accesslog WHERE (path = 'node/2359' OR uid > 0) AND sid = 'fee08f70d7d8f8d3fddc59f41df61ef6' ORDER BY timestamp DESC LIMIT 0, 1 in /mnt/data/accounts/p/petrios/data/www/holosy/includes/database.mysqli.inc on line 128
Одкы угорьскы Русины діставали церьковны книгы? | Holosy

Одкы угорьскы Русины діставали церьковны книгы?

По церьквах угорьскых Русинів іщі нынї можеме відїти много писаных книг. Одкы же ся они брали? Писали їх вандрівны писарї, про котрых ся іщі теперь утримала память міджі народом. Тых писарїв прозывали чорнокнижниками, а то од чорной книгы, яку всягды такы писарї зо собов носили; з той книгы они робили одписы, котры по селах зіставали. Они были або монахами, што повтїкали з монастырїв, або світьскыма людми, што набрали векшой наукы в монастырях.

Коли такый чорнокнижник зашов до села, поглядав наперед куратора (старшого брата) або бирова (ріхтаря), бо знав, што їх люде слухають і што лем при їх помочі може штось досягнути. Коли церькви треба было даякой книгы, тогды на просьбу чорнокнижника скликовав биров або куратор людей, росповідав, про што їх скликав і звїдав чорнокнижника, што бы хотїв за свою роботу. Чорнокнижник просив допереду, жебы бываня мав у бирова або куратора і жебы там приносили їсти з села. За тым просив трохы готовых грошей, а надто тенґеріцї, бандурок, вівса, ягнята, пацята, причім все мыслїв, што бы люде могли найлегше дати. Кідь ся по довгій звадї згодли про бываня і плат, запивали договор і другого дня ся заберав чорнокнижник до роботы. Же такый чорнокнижник быв все освіченым чоловіком, а надто сьвітовиком, то все знав легковірность людей про свій хосен выужыти. Він повідав, што може з книжок выявити, што было і што буде, а селян вірив і попавши в даяке тяжке думаня такой ся выдавав до чорнокнижника на пораду, котру удїляв чорнокнижник, а річ природна, не за дарьмо. Прикладом того послужить тото росповіданя.

Раз єден чорнокнижник пришов понад вечур до села і пішов до бирова, абы ся у нёго припросив на ніч. Бирова не было дома, пішов на ярмарок, а молода бирівка не хотїла чорнокнижника прияти і лем на велику просьбу полявила, абы ся уклав на оборог спати. Но голодного чорнокнижника не їмав сон, бо як повідають, і циґан, докы голоден быв, сїм раз ся молив, а не годен быв уснути; якже наїв ся, серед першой молитвы уснув. Но зато добрї было му видїти, што ся дїє у хыжі. А бирівка дуже добре дїло строїла, бо пекла курку, принесла із корчмы палїнку і білый колач і вшытко розклала на застеленый стіл. Чорнокнижник побожыв бы быв ся, же бирівка ґазду собі чекать із тыма лакотками і ледва чекав, абы биров пришов домів і абы так і він повечеряв з бировом. Не довго было му чекати, бо за малый час зачув, же карбач лускать і увидїв, же віз ся повертать у двір. У тїм часї чорнокнижник посмотрив щі раз до хыжы, бо ся чудовав, же бирівка не біжыть собі оперед ґазды. Но што увидїв? Бирівка усиловно попрятала вечерю, загасила світло і легла на постіль. Як биров привязав волы у стайнї, хотїв іти до хыжы, але тота была замкнута. Аж на велике дурканя і гойканя отворила бирівка дверї, а сердитого ґазду тым втихомирила, же она цілый день ся наробила і так на першый сон твердо уснула. Чорнокнижник аж теперь спознав, же яка бирівка челядина і за тото злїз із оборога, зашов до хыжы і як ся честно поклонив, просив бирова, абы го прияв на ніч. Биров сердечно прияв чорнокнижника і абы указав честь гостёви, а разом і сам погодовав ся, просив вечерю од жены. Но жена повіла, же іщі го днесь не чекала із далекого вароша і окрем хлїба ніч му не годна дати на вечерю. На тото биров зо смутным лицём ся звїдав од чорнокнижника, же што бы теперь чінити? Чорнокнижник выняв з під плеча книжку і каже ґаздови: Но отворте книгу, може тота повість нам дашто. Биров взяв до рукы іглу, зажмурив очі і задїв іглу до книжкы. Чорнокнижиик отворив книжку і тото з нёй прочітав, же на постели під заголовком палїнка мать быти.

Так і было, бо биров выняв з під заголовка палїнку. Но, каже, чорнокнижник, трираз треба отворяти книжку; та задїйте іщі раз іглу. На тім другім містї тото чітав чорнокнижник, же на полицї колач мать быти. І правда, биров зняв білый колач з полицї. На третїй раз тото говорила книжка, же на печі є під комином курка печена; і так было. Биров хоць ся чудовав, же яку правду му прочітав чорнокнижник, і так спознав фіґлї жены і за тото іщі перед вечерёв порядно набив бировку.

Про вшелиякы фіґлї чорнокнижників прозывають Русины і нынї чорнокнижником такого чоловіка, што є ґрамотный, але разом і жыван є.

 

Выбране і перекладене з - Юрій Жатковіч - Замітки етнографічні з Угорської Русі (1896)

 

Odkŷ uhor'skŷ Rusynŷ dіstavaly cer'kovnŷ knyhŷ?

 

Po cer'kvach uhor'skŷch Rusynіv іščі nŷňi možeme vіďity mnoho pysanŷch knyh. Odkŷ že sia ony braly? Pysaly jich vandrіvnŷ pysar'i, pro kotrŷch sia іščі teper' utrymala pamiať mіdžі narodom. Tŷch pysar'iv prozŷvaly čornoknyžnykamy, a to od čornoj knyhŷ, jaku vsiahdŷ takŷ pysar'i zo sobov nosyly; z toj knyhŷ ony robyly odpysŷ, kotrŷ po selach zіstavaly. Ony bŷly abo monachamy, što povťikaly z monastŷr'iv, abo svіťskŷma ľudmy, što nabraly vekšoj naukŷ v monastŷriach.

Koly takŷj čornoknyžnyk zašov do sela, pohľadav napered kuratora (staršoho brata) abo byrova (rіchtaria), bo znav, što jich ľude sluchajuť і što lem pry jich pomočі može štos' dosiahnuty. Koly cer'kvy treba bŷlo dajakoj knyhŷ, tohdŷ na pros'bu čornoknyžnyka sklykovav byrov abo kurator ľudej, rospovіdav, pro što jich sklykav і zviidav čornoknyžnyka, što bŷ choťiv za svoju robotu. Čornoknyžnyk prosyv doperedu, žebŷ bŷvaňa mav u byrova abo kuratora і žebŷ tam prynosyly jisty z sela. Za tŷm prosyv trochŷ hotovŷch hrošej, a nadto tengerіc'i, bandurok, vіvsa, jahňata, paciata, pryčіm vse mŷsľiv, što bŷ ľude mohly najlehše daty. Kіď sia po dovhіj zvaďi zhodly pro bŷvaňa і plat, zapyvaly dohovor і druhoho dňa sia zaberav čornoknyžnyk do robotŷ. Že takŷj čornoknyžnyk bŷv vse osvіčenŷm čolovіkom, a nadto s'vіtovykom, to vse znav lehkovіrnosť ľudej pro svіj chosen vŷužŷty. Vіn povіdav, što može z knyžok vŷjavyty, što bŷlo і što bude, a seľan vіryv і popavšy v dajake ťažke dumaňa takoj sia vŷdavav do čornoknyžnyka na poradu, kotru uďiľav čornoknyžnyk, a rіč pryrodna, ne za dar'mo. Prykladom toho poslužyť toto rospovіdaňa.

Raz jeden čornoknyžnyk pryšov ponad večur do sela і pіšov do byrova, abŷ sia u ňoho pryprosyv na nіč. Byrova ne bŷlo doma, pіšov na jarmarok, a moloda byrіvka ne choťila čornoknyžnyka pryjaty і lem na velyku pros'bu poľavyla, abŷ sia uklav na oboroh spaty. No holodnoho čornoknyžnyka ne jimav son, bo jak povіdajuť, і cygan, dokŷ holoden bŷv, s'im raz sia molyv, a ne hoden bŷv usnuty; jakže najiv sia, sered peršoj molytvŷ usnuv. No zato dobr'i bŷlo mu vyďity, što sia ďije u chŷžі. A byrіvka duže dobre ďilo strojila, bo pekla kurku, prynesla іz korčmŷ paľinku і bіlŷj kolač і všŷtko rozklala na zastelenŷj stіl. Čornoknyžnyk pobožŷv bŷ bŷv sia, že byrіvka gazdu sobі čekať іz tŷma lakotkamy і ledva čekav, abŷ byrov pryšov domіv і abŷ tak і vіn povečeriav z byrovom. Ne dovho bŷlo mu čekaty, bo za malŷj čas začuv, že karbač luskať і uvyďiv, že vіz sia povertať u dvіr. U ťim čas'i čornoknyžnyk posmotryv ščі raz do chŷžŷ, bo sia čudovav, že byrіvka ne bіžŷť sobі opered gazdŷ. No što uvyďiv? Byrіvka usylovno popriatala večeriu, zahasyla svіtlo і lehla na postіľ. Jak byrov pryviazav volŷ u stajňi, choťiv іty do chŷžŷ, ale tota bŷla zamknuta. Až na velyke durkaňa і hojkaňa otvoryla byrіvka dver'i, a serdytoho gazdu tŷm vtychomyryla, že ona cіlŷj deň sia narobyla і tak na peršŷj son tverdo usnula. Čornoknyžnyk až teper' spoznav, že jaka byrіvka čeľadyna і za toto zľiz іz oboroha, zašov do chŷžŷ і jak sia čestno poklonyv, prosyv byrova, abŷ ho pryjav na nіč. Byrov serdečno pryjav čornoknyžnyka і abŷ ukazav česť hosťovy, a razom і sam pohodovav sia, prosyv večeriu od ženŷ. No žena povіla, že іščі ho dnes' ne čekala іz dalekoho varoša і okrem chľiba nіč mu ne hodna daty na večeriu. Na toto byrov zo smutnŷm lyciom sia zvidav od čornoknyžnyka, že što bŷ teper' čіnyty? Čornoknyžnyk vŷňav z pіd pleča knyžku і kaže gazdovy: No otvorte knyhu, može tota povіsť nam dašto. Byrov vz'av do rukŷ іhlu, zažmuryv očі і zaďiv іhlu do knyžkŷ. Čornoknyžyyk otvoryv knyžku і toto z ňoj pročіtav, že na postely pіd zaholovkom paľinka mať bŷty.

Tak і bŷlo, bo byrov vŷňav z pіd zaholovka paľinku. No, kaže, čornoknyžnyk, tryraz treba otvoriaty knyžku; ta zaďijte іščі raz іhlu. Na tіm druhіm mіsťi toto čіtav čornoknyžnyk, že na polyc'i kolač mať bŷty. I pravda, byrov zňav bіlŷj kolač z polyc'i. Na treťij raz toto hovoryla knyžka, že na pečі je pіd komynom kurka pečena; і tak bŷlo. Byrov choc' sia čudovav, že jaku pravdu mu pročіtav čornoknyžnyk, і tak spoznav fіgľi ženŷ і za toto іščі pered večeriov poriadno nabyv byrovku.

Pro všelyjakŷ fіgľi čornoknyžnykіv prozŷvajuť Rusynŷ і nŷňi čornoknyžnykom takoho čolovіka, što je gramotnŷj, ale razom і žŷvan je.

 

Vŷbrane i perekladene z - Jurіj Žatkovіč - Zamіtky etnohrafіčnі z Uhors'koji Rusі (1896)

 

Zdieľať na Facebooku

Dneska je nediľa

18. august 2019


Юліаньскый календарь:

5. áвґуст 2019

Mapa registrovaných používateľov Holosy.sk

Písanie dokumentov po rusínsky pomocou OpenOffice

Písanie rusínskou cyrilikou v systéme Windows 7

Ako modifikovať Firefox, aby kontroloval rusínsky pravopis

Posl´idn´i komentar´i

Banner pre vaše stránky

Budeme radi ak Holosy spropagujete aj na vašich stránkach pomocou reklamého bannera.

Komunitný portál karpatských Rusínov

V prípade záujmu o výmenu bannerov, nás kontaktujte.