Анна Галгашова: Стружніцкыма пішниками - Польскы вушы

Было то в року 1939. До нас пришли Мадяре. Люди ся розходжовали за роботов. Так і Іван Галґаш выбрав ся до Німецка, але не лем сам. З нашого валалу ші штирме ішли. Ішли до Німецка, а насамыйперед через граніцу нашу ішли. Як перешли граніцу, та пришли до Паризовець. Із Паризовець пушли на Телепувскый верьх. Там были фінанце і їх поїмали. Туты їх одшьїковали до Гуменного написати протокул, же чого втікають. Як протокул списали, тогды їм повіли, же:
- Можете йти. кады хочете.
Та й вни назад до Осадного, на граніцу пушли. Пришли до Польска, а там їх їмили Поляци. Як їх Поляци їмили, та там уж было дас двасто хлопу наїманых, шо так утікали з Подкарпатьской Руси. Хлопу громаду было. Та й і їх там заперли. На соломі спали, по соломі вушы ходили, їсти не давали. Чорный кавей пили. а голой кминковой поливкы лем кедь їм ся дали напити, 1 так были.
Але быв там єден учітель-Українець. Тот їх нарадив:
- Покы не будеме ту голод тримати, - а уж там три тыжні были, - та поты выдты не будеме выпушєны, вни нас ші довше ту будуть мучіти.
Хлопці были послушны та й зачали так робити, як вун їм порадив. Молодшы хлопи третій день уж падали, як мухы. такы слабы были. Як уж Поляце віділи. же падають, мусили гласити дале. Пришло Гестапо німецкой. Як віділи, же як сплять, шо їдять, так зачали інакше бісідовати. А тот Українець, шо там быв, та за них ся заступив. Вун знав по-німецкы бісідовати. Вун їм розповів, якый там є голод, яка там нечістота, же так не можуть довше людей тримати. Туты хлопи тем ші три дні были. Bыбавили їм якесь папіря, і чекали на транспорт. Транспорт пришов і їх до Німецка одшіковали. А із Сташіна там быв такый веселый хлопчіско - Юнґ ся писав. Жебы ся засміяли, та вун выткысь дурвав їглу і нитку, а так. давай, туты вушы, шо по них лазили, збирати, на їглу здівати а на нитку постигати. То была довга нитка - од самой повалы ваґона аж по самой сідадло тута нитка вісіла із тыма вушами. А тот хлопчіско ші на туту нитку привязав папірча із словами: Польскы вушы. А так душли до Німецка.
Насамыйперед дали їх до базейна ся выкупати, учістили їх там, а так потум їх пороздільовали на роботы. Юрко Галґаш на траті, коло шліперу робив. Ай ші трьоми стружніцкы хлопи там робили. Ні, наймолодшого дали робити десь до ґазды, бо вун ші слабый быв там робити. За два рокы заробили красны пінязі, а потум выробив собі пас і в штирицять четвертум році вернув ся назад дому. Покы робили, та робили, але потум приповіли, же їх возмуть до войска, та радше ся вернули дому. Кутры ся вернули - та ся вернули, а кутры там зусталм, та не знати, шо ся з нима там стало.

Zdieľať na Facebooku

Dneska je sereda

24. apriľ 2019


Юліаньскый календарь:

11.áпріль 2019

Mapa registrovaných používateľov Holosy.sk

Písanie dokumentov po rusínsky pomocou OpenOffice

Písanie rusínskou cyrilikou v systéme Windows 7

Ako modifikovať Firefox, aby kontroloval rusínsky pravopis

Posl´idn´i komentar´i

Banner pre vaše stránky

Budeme radi ak Holosy spropagujete aj na vašich stránkach pomocou reklamého bannera.

Komunitný portál karpatských Rusínov

V prípade záujmu o výmenu bannerov, nás kontaktujte.