Серґiй Ворон – «Гуцули, Божi соколи»

«Гуцулы не сут збiйникы а охранцёве» таку гипотезу уваджат во своïй книжци иванофранкiвскый аматерскый литераровед Серґiй Ворон. Його книжка «Гуцули, Божi соколи» є вызвов про офицiялну литерарну науку, накелё во своïх етимолоґiцкых выскумох Серґiй Ворон приходит ґу несподiваным выследком, котры вывертают теорiï литерарных ведцив.
Накелё литератна веда дотеперь не доказала розшифрувати карпатскы назвы, автор ся роздумал приступити ґу тайнам Карпатского реґiёну нетрадичнi. Ёго методы уможнюют розкодувати гоцьяке призвиско або назву села. Основов розшифруваня є рештаврацiя старых славянскых охранно-сторожных терминiв, котры автор роздiлил до скупин. Подля автора – призвиска жытелiв Карпат сут вытворены з двох-трёх закладiв а сут одводжены од их професiï в охранным системi, накелё векшына з них жыла в Карпатах з цилём охороняти села, мiста, краïну.
Подля автора, слово «ГУЦУЛ» мало даколи значиня «охранця обходных драгох а улиць» а не походит од румунского слова, котре значит «бандита, збiийник».
Подля Вороновой методикы можливо розшифрувати гоцьяке призвиско.
Матерiял про написаня книжкы зберал автор в Прикарпатскым реґiёнi около 10 рокiв. Литерарны ведци його роботу затiм не коментуют а Серґiёви Воронови при його роботi не хотiли помочи. Єдиный, хто авторови помиг был його камарат Олександро Самсонов, котрый зробил дизайн книжкы.
Книжка была выдрукувана и выдана на власны наклады автора в обємi 1000 кусiв. Цiна книжкы є 45 гривень (около 4 €).

Репортаж з презентацiï книжкы суй можете посмотрити ту:

Chto by suj choťil posmotriti

Chto by suj choťil posmotriti knižku Huculy, Boži Sokoly u digitalnij verziji, je možlive suj jej sťahnuti z internetu, je dostupna u ukrajinskyj i russkym jazyku. Odkaz na storinku je: http://www.voronbook.org.ua/
naľivo dolinu sut dva obrazky, peršyj je odkaz na ukrajinsky verziju, druhyj na russku verziju

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

22. maj 2019


Юліаньскый календарь:

9.май 2019

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.