Русиньскый проґрам ФА Горнад - Сушіде (дішкурка зо Штефаном Штецём, творцём хореоґрафії)

В містї Нітра ся уж традічно орґанізує міджінародный фестівал академічных фолклорных ансамблїв Академічна Нітра. Того року спомянутый фестівал уж по 38 крат орґанізовала Універзіта Конштантіна філозофа в сполупрацї з далшыма орґанізаторами, піуд покровом презідента СР. На тій престіжній акції брало участь 11 домашнїх колектівів та й 9 загранічных з Аззербайжану, Чех, МАцедонії, Малты, Польска, Румунії, Росії, Словіньска і Серьбії.
В рамках сутяжных хореоґрафій ся дакотры ансамблї представили ай кавальцями з русиньскых співанок і танцїв, котры мали так як і каждый рік в публіцї велич успіх. Конечным лавреатом домашнёй части фестівалу обстав фолклорный ансамбель Горнад, ансамбель Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Кошыцях, котрый ся презентовав праві русиньскым проґрамом „Сушіде“. Творцём хореоґрафії ансамбля є помімо другых ай Штефан Штець, родак з Габуры та так сьме зо свіжым лавреатом побісїдовали особнї.

М.К.: Ці вы подумали собі перед фестівалом холем в кутику душы, жебы сьте з ансамблём Горнад годны были здобыти тітул „лавреат Академічной Нітры“?
На Академічну Нітру сьме ішлу передовшыткым з цїлём представити ся холем на такій уровни як минулого року на Академічнім Зволенї. Нам не ішло о выгру, в сутяжі сьме іщі лем новачкове, та же сьме не малу велике очекованя. Гевтот рік сьме ся на фестівалї вказали лем другыраз, закля што другы ансамблї гев ходять реґуларно уж рокы. Выгра про нас дуже цїнне оцїнїня цїлорочной роботы. Думам, же нас вшыткых барже потїшыла тай разом збудила до далшой роботы.

М.К.: О чім хореоґрафія „Сушіде“ та як ухватила пороту аж так, же сьте стали лавреатами?
Хореоґрафія представлює танцї трёх сел: Торискы, Тихый Потік і Шаріське Ястрабє. Тоты русиньскы села лежать на граніцї реґіонів Шаріш і Спіш. Люде з тых валалів ся давнїше стрїчали при вшелиякых нагодах, наприклад при роботах в лїсох або при забаві, што запрічінило взаємне черяня співанок і танцїв. В хореоґрафії представлюєме таку ілузорну стрїчу та вказуєме на таркастость і красоту співацького і танечного матеріялу.

М.К.: Як выникла думка зладити праві таку хореоґрафію?
Танцї і співанкы русинькой области ансамбель Горнад оброблює уж довшу добу. Наприклад хореоґрафію з Торисок, котрой авротков є Маріянна Своренёва, сьме представили уж в роцї 2008. Пак прибывали далшы танцї з Тихого Потока, Габуры, ці Камюнкы. Пізнїше сьме з Маріянов, нашов умелецьков ведучов, трафили на інтересны архівны матеріялы зо Шаріського Ястрабя та вырїшыли сьме зробити хореоґрафію, в котрій даме до контрасту різны русиньскы села з єдной области, і так выникла хореоґрафія „Сушіде“.

М.К.: Памнятам Академічну Нітру 2010, коли вы ту в Нітрї были з ансамблём Поляна з Брна і тыж сьте мали барз добру русиньску хореоґрафію, котру публіка шацовала барже позітівно, де видите притяжливость нашого фолклору про другы народы і народностиi?
Про Поляну з Брна тогды робив єм хореоґрафіщ з Кіёва, котрый є знаный своїма прекрасныма стародавныма триголосовыма співами і своїм танцёвым темпераментом. Мораваци суть од природы добры співаци, зато ся абсолутно не чудую, же о тоту область вказали інтерес. Днесь віджу притяжливость русинькых традіцій передовшыткым в тім, же в словацькім фолклорї ся оперед русиньскій области не давала увага. Зато суть многы піснї і танцї іщі все скрытым і дуже атрактівным матеріалом про дакого, што хоче вказати дашто нове.

М.К.: Прозрадьте нашым чітателям дашто о собі - што вы робите в особнім жывотї, як суть вашы пасії окрем фолклору, де моментално жыєте іпод?
Мій особный і фолклорный жывот ся штораз веце перекрывають. Жыю в Кошыцях і штудую на Пряшівскій універзітї, але векшынов свого вольного часу присвячую різным фолклорным актівітам. Моя приятелька тыж танечничка, та же цїле лїто бігаме по вшелиякых фестівалах, танечный домах та й природно тренінґах.Як мі ту остане часу, та собі зайду до посиловнї або на плаварню, ці на корчулї.
Я уж лем додам, же фолклорный ансамбелц Горнад будеме мати можливость відїти а на нашій акції Русиньска ватра в Малім Липнику, котра ся одбуде в днях 11. – 12. авґуста 2012.

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

27. maj 2018


Юліаньскый календарь:

14.май 2018

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.