Кідь в архівах посмотриме до старых выдань русиньскых ґазет, можеме спотерігати єдну барз інтересну справу. На Лемковині уже в передвойновім, на далшых теріторіях карпатьского реґіону то мож видіти в міджівойновім або войновім періоді. В многых припадах нашы періодікы не были писаны лем язычієм, но преса выходила і на языку народнім. Так, як бісідовали люди.
-

То, же ся коло свідницькой конференції, котра, словником русиньскых „жычливців“, была лем „руков Києва“, зачінать робити інтересный політічный тиск, є добре. Інтерпелація Ерікы Юріновой на міністра културы Марека Мадяріча принесе Русинам, ці уж ся прочітать в парламенті або ніт, хосен. Бо Мадяріч на інтерпелацію буде мусити так ці так одповісти холем писемно. І мы будеме видіти, яка є властно позіція державы односно нас. Но што-то мож о позіції державы, або холем дакотрых представителів, знати вже днесь.
-

Председа словацького парламенту, котрый є єдночасно і председом Словацькой націоналной партії (Slovenská národná strana - SNS), бы дав Русинам депутата в парламенті. І жебы не быв хтось діскрімінованый, дав бы і іншым народностям депутатів, котры бы їх заступали в парламенті. Андрея Данка такым способом „просвітило“ почас навщівы Румунії, де быв посмотрити румуньскых Словаків.
-

Львівска телевізія „Перший Західний“ на своїм Youtube каналі публіковала в рамках проґраму „ТОП тема“ діскузію під назвов Проблем сепаратізма на Україні - русиньскый контекст. Діскузію вела добрі нам знана знателька вшыткого русиньского Софія Федина. Предці про топ тему треба топ редактора.
-

В єдній бісіді з мойов колеґыньов єм ся дізнав, же як поступав фронт і Червена армада зачала поступно высвободжовати теріторії од Німців, люди на Підкарпатю ся не знали дочекати, коли вже прийдуть „руськы“. Брали їх за своїх. Обіцяли собі од того, же конечно дістануть свободу, же вшытко буде так, як было перед войнов. Кідь пришли на то, же на теріторії освободженого Підкарпатя оперує НКВД і робить ся вшытко про то, жебы го овладнути, по войні приєднати до Совітьского союзу і завести твердый режім Сталіна, зачали скламаны бісідовати, же „не такых руськых сьме чекали“. Ілузія з „русьскых“ поминула барз скоро.
-

Міджі людми є завжыване речіня, же злодій кричіть: поїмайте злодія. Жебы одвернув увагу зо свойой особы, мав часу на то, жебы втік і нич ся му не стало, увагу людей оберне на когось іншого. Лемже што в сітуації, кідь не є на кого звернути увагу людей? Досправды собі хтось думать, же злодій буде кричати: поїмайте ня?
-

Офіціална позіція Словацького народного музею односно контроверзной конференції, яку зорґанізовав Мірослав Сополиґа у Свіднику, є самособов потіхов, но не сміє то быти кінцьом „аферы“. Навеце, позіція є реално про Сополиґу лем „бу, бу, бу“. Єднако так бы то могли брати і його наслідници.
-

Недавно єм быв ословленый, подля голосу молодов, редакторков єдных словацькых реґіоналных новинок, котра приготовльовала статю о Русинах в реґіоні під Татрами. Розговор по телефоні быв барз обогачуючій. Про редакторку, а і про мене.
-

Декомунізація, котра проходить на Україні, має чудну подобу. На єднім боці ся ничіть вшытко, што бы могло припоминати злочінецькый режім совітьской епохы Україны, на боці другім ся новы „памятникы“ будують злочінцям іншого періоду.
-

Єдно із недавных досліджінь, котре ся заміряло на штудентів, якы мають приступити ку матуріті в Словацькій републіці, потвердило тверджіня науковців, же молоды люди мають штораз векшый проблем чітати текст із порозумліньом. Текст прочітають, но такой на то одпівсти на вопросы, котры суть вставлены односно прочітаного тексту, є про них проблем. Не є то добра вість і значіть то єдно: школьска сістема на Словакії мусить перейти реформов, мусить ся актуалізовати, одповідати на днешній стан сполочности так, жебы ся діти были способны в школі научіти і думати, не лем штось одверкликовати. Но кідь чітати з порозумліньом не знать журналіста і пак пише і публікує статі, то є „проблем як Бырно“.
-

Карьєра Петра Крайняка у функції державного секретаря Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словаьцкой републікы є курта, но уж теперь мож повісти, же про Русинів доста позітівна. За куртый час ся дякуючі партії Most-Híd, котрой є членом, подарило утримати малокласны школы, што є алфов і омеґов ку тому, жебы будьякы русиньскы школы на нашых малых селах могли існовати, но і теперь ся на міністерстві зрядила робоча ґрупа, котра має зробити концепцію про розвиток русиньского школства.
-

Вшытко, што Русины у державах, в котрых жыють, досягли, досягли дякуючі тому, же їх державы мали міцьный інтерес належати до Европы. Найгірше суть на тім доднесь Русины на Україні, котра аж так до Европы доста довгый час не хотіла. А днесь і кідь хоче, ментално є все обернута десь інде.
-

Днесь на Міністерстві културы Словацькой републікы, за участи уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны, проходила стріча, де были участны представителі Русинів і представителі Словацького народного музею. Стріча занимала ся документом, котрый быв приятый в апрілі на конференції, яка одбыла ся у Словацькім народнім музею - Музею україньской културы у Свіднику.
-

Европскы любителі фотбалу в тім часі день што день чекають на змаганя своїх возлюбленых команд на Европскім шампіонаті і їх резултаты. Многы при тім зажывають адреналін як кібы ішло о жытя. Днесь окрім того світ чекать на резултаты референдума о одході Великобрітанії із Европской унії. Мінімално про політіків є то так само адреналін, і ту досправды іде і о жытя, мінімално о то, яку подобу буде мати жывот в Европі, кідь ся стане то, што векшына Европы не хоче, же Великобрітанія із Европской унії одыйде. Но а Русины днесь можуть іщі чекати і резултаты округлого стола в Києві і його дослідкы. Лем ту не іде о жаден адреналін. Ани о жывот. О нич. І є то властно єдно.
-

Церьков в жывоті народа мала все важну позіцію. Як бісідують стары люди, найважнішы люди у селі то быв поп і учітель, котрый так само быв майже всядыль і дяком, і котрый перешов так само церьковнов освітов. Церьков так могла мати позітівны, а і неґатівны впливы на народ. У Русинів то были головно священици, котры были будителями народа. По Першій світовій войні то были церьковны школы, котры робили русиньску освіту на нашых селах і в містах на Підкарпатю ці Пряшівщіні. Но так само в історії мож видіти і неблагы діяня церькви – наприклад період мадярізації, кідь на єпіскопскім стілці сидів як раз мадярон, або період українізації на Лемковині, кідь на русиньскы парафії пришли выхованці Львова, і могли бы сьме продовжовати.
-

Чоловік ку тому має барз близко. А не лем простый чоловік. Може ся то стати і тым інтеліґентнішым. В моменті, коли не має в діскузії жадного далшого арґументу, заатакує свого діскузного партнера ображіньом, або несмыселным означіньом. Найліпше такым, котре є хосноване на вшытко, што є в протиречіню з його поглядом, і котре само о собі може выкликати неґатівны чутя міджі людми. В тій хвілі суть про тоту другу сторону діскузії дві можливости. Продовжовати далше і выарґументовати собі свою позіцію, пояснити, же такы пусты слова не мають смыслу, або ся поставити і іти гет. Все єм быв прихыльником продовжованя діскузії. Але і то мусить мати свої граніці.
-

Остатню пятніцю і суботу проходило в Криніці Бієнале лемківской / русиньской културы. Тото, што было в тых днях найважніше з того, што ся стало, не было на сцені културного салу, де выступали нашы ансамблі і солісты, а за запертыма дверями пивніці пензіону, де были запрошены гості укравтельованы.
-