Pусиньске слóвко, пословіця и смішок на днешнiй день



Slovko (Словко):
zopsutyj (зопсутый) - skazený



Poslovicja (Пословіця) :
Tak u tobі kypiť, jak u nevmytum horci voda (Так у тобі кыпить, як у невмытум горци вода)



Smišok (Смішок) :


autor: F. Vico


Spivacka skupina Kantar z Prahy

P. Holotňák (akordeon), J. Mihalič, M. Sakmár i M. Veličko ani v Prazi nezabuvajuť na svoje koriňja. Založili pered časom spivacku skupinu Kantar ( Kантар).

Сканзен

Шторік ся в рамках проґраму Уряду влады Словацькой републікы під назвов Култура народностных меншын і міджі Русинів розділять тісячі і тісячі евр. Як уж із назвы проґраму вычітать і школярь пятой класы - грошы бы мали іти на културу народностной меншыны. Єм пересвідченый о тім, же до културы даного народа належыть і язык. Без языка бы єм повів, же іде скоріше о народностный сканзен, конзерву лем не о културу.
-

Свята інквізіція

8-го аж 9-го апріля 2016-го року у Свіднику проходила міджінародна наукова конференція під назвов Українці в історії і културі Карпат. Ніт, конференція, котрой єдным із двох головных орґанізаторів быв Словацькый народный музей – Музей україньской културы у Свіднику, якый єй робив із нагоды святкованя свого 60-річного юбілею, не была о тім, як україньскы членове УПА робили в Карпатах свої злочіны і яку „културу“ вказали, кідь забивали в нашых селах невинных людей. Бо лем тоты Українці мі як першы прийдуть на розум в повязаню з Карпатами. „Українці“ в Карпатах, то просто Русины, котрыма занимали ся і україньскы науковці на конференції. І тым Русинам, котрых собі они привластнюють до свого народа, загнали і свою картку.
-

Недоучены?

Україньска редакція Радіа Патрія принесла в рамках проґраму Клуб особностей розговор із директором Словацького народного музею - Музею україньской културы у Свіднику Мирославом Сополиґом з нагоды його жывотного юбілею - 70-тых народенин. Дізнав єм ся, же не знам історію. Вєдно зо мнов і далшы десятьтісячі людей на Словакії.
-

V aprílovej Drabinke zaujala nová nahrávka od Pavelčákovcov

Víťazom 24. kola Drabinky je košičká hudobná skupina Pavelčákovci z ich novonasadenou skladbou  -  Rosti, rosti, čeremšino. Druhé miesto obhájila legendárna speváčka ľudových piesní Janka Guzová. Medzi trojicu najlepších nahrávok sa vrátila aj skupina Mido.

Kompletné výsledky 24. kola Drabinky:
1. Pavelčákovci - Rosti, rosti, čeremšino    62.8571 %
2. Janka Guzová - A ja taka čarna    57.1429 %
3. Mido - Mala ja miloho    57.0370 %
4. Medium - Ty ščestliva budeš    54.5238 %
5. Rolland - Čerešňa, čerešňa    54.1936 %
6. Miki A Natália Petrašovský - Za valalom    52.4183 %
7. Select - Mav jem divku    48.8060 %
8. Exotik - A tam dolu pri jarečku    47.3134 %
9. TON z Medzilaboriec - Teče voda kalamutna    45.6489 %

****
Vyradené nahrávky:
10. Ocean - Ked som išol z fraja domu    42.7273 %
11. Song - Ľehnu soby    40.3030 %
12. Akordic - Keď ja nadešol do kraja    39.0909 %

Hodnotiť môžete aj 3 novinky v hitparáde:
Extrem - Mila moja
FS Železiar - Povice vy mojej žene
ĽH Stana Baláža - Frajirečko počarovna, Češke diždze nadešli


Hlasovanie v 25. kole Drabinky končí v utorok 31.05.2016 o 12 hod.  

Проґрам як проблем

Словацьке верейноправне Rádio Slovensko тот тыждень в середу зробило зо своїм політічным модератором Мартіном Стріжінцом жыву діскузію, на котру быв запрошеный новый уповномоченый влады про народностны меншыны і етнічны ґрупы, номінант партії Most-Híd, Ласло Буковскі. Ку ньому радіо хотіло як співдіскутера дакого за Русинів, і так Округлый стіл Русинів Словеньска до діскузії післав свого председу Мілана Піліпа. Кідьже радіо не зробило про уповномоченого найкомфортнішый крок і не закликало до діскузії представителя мадярьской меншыны, із котрой сам походить, і так бы собі могли приятельскы побісідовати і єден другого підпорити, а запрошеный быв представитель Русинів, бісіда вказала, же найвешкым проблемом меншын може быти проґрам.
-

Співанка з Драбинкы на днеська - Тон з Лабірце - Тече вода каламутна


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (3) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы

Траґедія, котра в Украині ся продовжає доднесь

По крахові тоталітарной сістемы у році 1989 підкарпатські русины заявили за свої етнічні права. У 1991 році виникла нова Украинська держава. Хотяй держава в рамках процесів демократізації засудила сталінізм и совєтську ідеолоґію, леґалізовала ґреко-католицьку церкву, позволила  реґістрацію общественных и културных орґанізацій, хоть бы и обществ русинського направеня, Украина продовжила (так то є и днесь) сталінську націоналну політику. В Украині ся признає, же русины – стара одживша (застаріла) форма украинськой етнічної приналежности.

Красокорчулярь

Микола Бобинець у розговорі зо Степаном Сикором, якый вышов на продовжіня на стайті Mukachevo.net, окрім іншого повів, же Ґеннадій Москаль бесплантно робить PR Андрійови Балогови, сучасному молодому пріматорови (мерови) Мукачова. Хто кому робить на Підкарпатю в рамках локалной політікы PR не є про мене аж таке інтересне, як то, кібы сьме ся конечно дізнали, кому властно робить PR Микола Бобинець.
-

Поливка, мачка, пирогы і злодійство

З музею у Спрінґфілді вкрали Варгола. Ліпше повіджено його творы. Окрім іншого і прославлену Кембелову поливку, котру знать якбач і тот, хто ґалерії ці музеї не видів ани з летадла. Мало ся то стати іщі 7-го апріля. Америцька FBI о тім дакус мовчала, може думали, же ся їм так легше подарить поїмати злодіїв і потім ся то пустило до медій. День по тім, 8-го апріля, вкрали Варгола. Теперь не його творы, але Варгола. Нихто ся тым не інтересує і вшытко є в найліпшім порядку.
-

Но, но, но і ні!

Про Київ то є якбач тяжкый тыждень. Наперед му депутаты Закарпатьской областной рады погрозили такым мягкым: Но, но, но! Вытягли тему референдума із 1991-го року, жебы рушали справы шырокой самосправы, і такой на другый день Голандія у своїм референдумі повіла „ні“ асоціачному договору міджі Европсков унійов і Українов. Київ так за два дні дістав зліва і зправа. Но траґічніше як то, же Україна діставать позауха з обидвох боків є то, же ся не хоче поучіти і робить знова тоты самы хыбы.
-

Prvá sprievodná akcia Rusínskeho festivalu : SNM - Múzeum rusínskej kultúry Prešov

Перебачте, але у той стати не єсть доступна русиньска верзія писана азбуков . Опробуйте словеньску верзію або русиньску верзію писану латиніков. Як хочете помочі з доповненім языковой верзії або мате далшы вопросы, контактуйте нас.

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945 ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (2) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы (Прага, 5 новембра 2015 р.)

Способ анексії Підкарпатськой Руси у 1944 році

Історикы на сонові новых доказів роскрывавут механіку анексії Підкарпатськой Руси, то значит на якый способ перебігала гібрідна война:

– через контролёвані Москвов комуністичні структуры;

– через завербовані Москвов кадры (Иван Туряниця, псевдо: Туреф);

– в условіях воєнных дій;

– в условіях ізолації партійной еліты Підкарпатськой Руси, далшого її фізичного вынищеня;

– у тому самому часі, коли орґаны НКВД чинили тоталну депортацію чоловіків у віці од 18 до 50 років мадярськой и німецькой народности, быванців Підкарпатя, в лаґры GULAGa (так называна депортація «Маленькій работ», зачала ся 18 новембра 1944 р.);

– в условіях, коли представителні орґаны Чехословакії (міністер Фр. Нємец) были изоловані Совєтськым окупаційным режімом од процесів обновленя повоєнной Чехословацькой цівілной адміністрації;

– вчинивши політичный фарс, котрый мав оправдати совєтську анексію – так называный акт «возєдиненя» «украинськых земель», то значит теріторії Підкарпатськой Руси из «украинськыми землями» Совєтського Союза, майконкретно  – из теріторіёв cовєтськой Украины. Ідею «возєдиненя» мав задекларовати «Першый сїзд народных комітетів Закарпатськой Украины». Сесь сїзд 26.11.1944 р. выголосив «маніфест» за «возєдиненя» субєктів, котрі ниґда (!) у своїв історії не были частками єдной державы;

– без хоть якого плебесціта корінного населеня Підкарпатськой Руси.

Перестало битися сердце поета Володимира Танчинця

23 березня після тривалої хвороби помер Володимир Танчинець – талановитий русинський поет та людина високих моральних якостей. Доля відміряла йому неповні шістдесят років. Це, якщо судити мовою статистики. Насправді, поети – невмирущі. Вони живуть стільки, скільки залишаються цікавими своїм сучасникам та наступним поколінням. І якщо у Великому Космосі відміряно жити ще тисячі років карпаторусинському народу, стільки ж часу буде живитися народ з цілющих поетичних джерел, створених Божим провидінням. Поети та письменники відходять за межу, але джерел духовності стає все більше. І ось вже поезія Танчинця живить свій народ, як до нього (щоб було що пригубити з чистого джерела!) це сталося з творчістю талановитих русинських літераторів Олександра Падальського, Іоана Пастелія, Василя Довговича, Івана Ріпи, Ніколая Нодя, Олександра Духновича, Олександра Павловича, Олександра Митрака, Терези Подгаєцької, Марії Невицької, Клавдії Алексович, Феодосія Злоцького, Івана Кизака, Гавриїла Костельника, Івана Мигалки, Емілія Кубека, Зіґмунда Бринського, Петра Мацкова, Івана Васька, Луки Демяна, Сіона Сільвая, Володимира Грабаря, Михайла Луґоша, Івана Русенко, Ісидора Біляка, Емілія Калабішки, Івана Муранія, Ваня Гунянки, Василя Сочки-Боржавина, Марії Мальцовської та багатьох інших.

V marcovej Drabinke zvíťazila novinka z minulého kola - Miki A Natália Petrašovský s nahrávkou Za valalom. Ďalšia nahrávka od Pavelčákovcov bola zaradená do Zlatého fondu Drabinky.

Víťazom 23. kola Drabinky je februárova novinka -  Miki A Natália Petrašovský a ich nahrávka Za valalom. Mikuláš Petrašovský a Natália Padová rod. Petrašovská (otec a dcéra) je rusínske spevácke duo z Humenného. Ich tvorba obsahuje okrem rusínskych, aj ukrajinské a slovenské skladby.  Duo je tesne previazené s mestom Humenné, ale i s celým regiónom Horného Zemplína, zvlášť s mestom Medzilaborce, odkiaľ Mikuláš Petrašovský pochádza.
Na druhom mieste skončila dalšia speváčka ľudových piesní Janka Guzová.
Tretie miesto obsadili Pavelčákovci. Ich skladba Frajirečko starodavna sa udržala na Drabinke 10 kôl a bola preto zaradená do Zlatého fondu Drabinky. Skupina už jednu nahrávku v Zlatom fonde zaradenú má. Ide o skladbu A ked ja še zavežňem. V súlade s pravidlami hitparády bola pôvodná nahrávka z hlasovania vyradená a do Drabinky je zaradená ďalšia skladba od Pavelčákovcov. Ide o ich staršiu verziu povôdne ukrajinskej piesne Rosti, rosti, čeremšino.


Kompletné výsledky 23. kola Drabinky:
1. Miki A Natália Petrašovský - Za valalom    75.1087 %
2. Janka Guzová - A ja taka čarna 59.4318 %
3. Pavelčákovci - Frajirečko starodavna  56.6857 %
4. Mido - Mala ja miloho 56.3333 %
5. Medium - Ty ščestliva budeš 55.6383 %
6. Rolland - Čerešňa, čerešňa 53.3333 %
7. Select - Mav jem divku 51.4124 %
8. Song - Ľehnu soby 48.7861 %
9. Ocean - Ked som išol z fraja domu 48.5380 %

****
Vyradené nahrávky:
10. ŠARIŠAN a Ľubka Ručinská - Opadalo lisťa 47.7193 %
11. Royal - Ej hoj muziko 47.6744 %
12. Excellent - Zagagali husi 36.9231 %


Hodnotiť môžete aj 3 novinky v hitparáde:
Akordic - Keď ja nadešol do kraja
TON z Medzilaboriec - Teče voda kalamutna
Exotik - A tam dolu pri jarečku
+ novú skladbu od Pavelčákovcov Rosti, rosti, čeremšino.

Hlasovanie v 24. kole Drabinky končí v utorok 03.05.2016 o 12 hod.  

Русины собі на будучій рік будуть припоминати Адолфа Добряньского

Пряшів, 2. апріля 2016 р.
-
У Пряшові днесь проходило 18-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). За голову русиньской платформы, в котрій суть зъєдинены русиньскы обчаньскы здружіня, професіоналны інштітуції і незалежны актівісты, быв зволеный Мілан Піліп.

Неєднакый метер

Голова Закарпатьской областной адміністрації явить ся як добрый демократ і честователь людьскых прав, будьякой народности, бойовник проти діскрімінації. Холем так бы то могло вызерати, кідь собі чоловік прочітать, як зареаґовав на антімадярьскы гесла, котры ображали мадярьску меншыну в Закарпатьскій области, але і мадярьскый народ цілково. Но подьме шумні попорядку.
-

Stary derevjany cerkvi u Rusiniv - 6.časť - Stara derevjana cer'kov v Krajňij Bystrij

Trojprostorna zrubova cer'kov z interesnov konštrukciov dzviníci nad pritvorom stojala v seľi Krajňa Bystra. Zasvjačena byla sv. archanheloví Míchaloví. Vydra klade vzník cerkví do roku 1791. Zrub cer'kví byv zbudovanyj z jalovych kresanych derev a mav visem-uhlastu ihlanovu strichu ver'ch korabľa i svjatyňi. Interesny bylí lavky barokovoj formy. Pid okreme stojačov dzviníc'ov sja nachodiv žeľiznyj krest zo seredňoj turňi. Po sťinach bylí rozvišany obrazy staroho ikonostasa iz 17. – 18. storiča. Na sťinach babínce bylí sľidy naľipenoj derevjanoj riz'by z interesnov ornamentikov. V cer'kví bylí uloženy i stary liturgičny knihy: Služebník (Ľviv 1666), Trebník (Ľviv 60. roky 17 stor.), Jevanhelion (Ľviv 1670), Oktoich (Ľviv 1730).3 Zname naisno, že sja tam nachodilí išči štyri nevelíky svičníky iz rokokovov ornamentikov i perenosnyj krest z namaľovanym Christom z druhoj polovíny 18 stor., velíkyj stojačij a z obidvoch storon vymaľovanyj svičník iz vyobražiňom sv. Trojci i sv. Nikolaja i majstrovsky zrobleny Car'sky vorota. 9

Співанка з Драбинкы на днеська - Оцеан - Кед сом ішов з фрая дому


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

29. maj 2016


Юліаньскый календарь:

16.май 2016

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.