Реґіонална демаґоґія

Пряшівскый самосправный край, а так само і Кошыцькый самосправный край, мають підписаы різны договоры о співпраці із Закарпатьсков областьов Україны. Оно бы то было цалком добре, но кібы то было іншак.
-

Дні добросусідьства, договоры о співпраці. Всядыль коло тых проєктів бісідує ся о історічній і народностній близкости реґіонів. На першый погляд вшытко так, як має быти. Но кідь ся посмотриме на пресовы інформації ку тым вшыткым проєктам, зістане нам вопрос, яка має быти тота історічна і народностна близкость. Історічна близкость Україны і Словакії? Одколи? Народностна близкость Словаків і Українців? Одколи?
-
То, на што хочу звернути увагу, є якесь табу, вірю, же під тиском україньскым, но то не бере з одповісноти і словацькы самосправы, головно Пряшівскый самосправный край. Тым табу суть Русины. Будьде бы сьме ся на тоты проєкты посмотрили, о Русинах не найдете ани чаркы. Выберають ся індіферентны слова о близкости, але на основі чого тота близкость є, і знова підкреслюю, головно міджі Пряшівскым самосправным крайом і Закарпатьсков областьов Україны, то ся ниґде не дізнате. Замовчованьом той основной справы, же тота історінча і народностна близкость ту існує завдякы тому, же тоты реґіоны історічно были населены карпатьскыма Русинами, же были теріторійов Карпатьской Руси, же вєдно были в Угорьскім кральовстві і вєдно, як єден цілок, аж пізніше розділеный, вступили до складу Чехословакії, словацькы самосправны орґаны тихо продовжують в політіці, котра бы ту од року 1989 не мала мати місце.
-
І што є іщі основніше, тота політіка, або ліпше повіджено вытваряня того словного вакуума „Русин“, „русиньскый“ ітд. в споминаных проєктах, одкрывать простор про тых, котры уж нелем тихо, але одкрыто продовжують в політіці сперед рока 1989. Кідьже в тых проєктах все іде лем о словацько-україньскы односины, на своє собі в Закарпатьскій области прийдуть лем Словаци, но і на Словакії зясь Українці. Так в рамках добрых сусідьскых односин дакотры діставають, но тоты, што історічно вытворили тоту близкость реґіонів, зіставають боком.
-
Же коло проєктів не буде споминати Русинів україньска сторона, то ясно. Же мовчіть Пряшівскый самосправный край, то уж так ясне не є. Петер Худік, председа Пряшівского самосправного краю, котрый все перед выборами знать ходити і по русиньскых селах, брати покровительство над русиньскыма подіями, має в рамках крайского парламенту і комісію, котра ся має старати о народностны меншыны. Што конкретно робить тота комісія, мінімално у вопросах русиньской меншыны в краї, не знам. Зато знам, же ани тота комісія не знать звернути увагу на то, жебы коло подобных проєктів міджі реґіонами, были ословлены і русиньскы орґанізації, были споминаны Русины. На другім боці край постарав ся наприклад о одкрытя Центру україньской културы в Пряшові, Словаци зясь дістали штось в Ужгороді. Союз Русинів-Українців Словацькой републікы є запрошеный всядыль. Што має з того вшыткого русиньска меншына?
-
Кідь маю быти щірый, русиньска меншына має з того демаґоґію. Бісідує ся о Словаках на Україні, о Українцях на Словакії, вшыткы сьме щастливы, якы сьме добры сусіды, і як ся нам добрі співпрацує. Русины не існують. Є то демаґоґія, но така мала, реґіонална. Така, котра іщі може перейти. Братіслава бы собі штось таке на державній уровни односно державов вызнаной меншыны не могла дозволити. Але ту, коло граніці? Хто ту довидить?
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
-
Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

Ужгород — головне місто нашой

Ужгород — головне місто нашой Русиньской републикы

Што бы ся могло притрафити, кібы нашо люде гордо воювали за нашу бісіду? Годно быты, же бы сме гнеска мали властну Русиньску (Руснацку) републику, або принайменшім властну русиньску телевізію. По нашой русиньской землі бы звучала русиньска бісіда а словаччина і українчина бы былы діалекты тай мадярчина чуджый язык. Кошіці бы ся одмадярчили тай головным містом нашой Русиньской републикы бы ся став Ужгород. А про закомплексованых забубаченых боягузів маєме гівно.
Обдивувати масового убийцю Сталіна Джуґашвіліго можуть лем підлякы, або цалком вымолоты головы. І єден людскый жывіт значіть вецей як вшыткы матеріялны статкы, якы ся выбудовали у часі влады Сталіна Джуґашвіліго. Не ідеть о ціну людского тіла, котре по смерти заникнеть, ідеть о вартість несмертельной людской душі. Окрім іншого зволити до чола нас Славянів Сталіна Джуґашвіліго, котрый быв кавказского тай грузиньского походжиня, было досправды дурным рішінём. Же Ґрузинец Сталін Джуґашвілі не мав про нас Славянів порозумліня, ся вказало многоразы в перебігу ёго влады. То уж пак могла судьбу нас Славянів рішати рівно налпа зос африканьского праліса. Тай бы то вышло на эднако.

18057830_1862675857092028_5666612891277749083_n.jpg 18057997_1862668887092725_8265937015424299973_n.jpg 18157017_1862668543759426_3735816085690758187_n.jpg 18157517_1862668403759440_1817012958623354144_n.jpg 17991882_1862668413759439_6386423750787879428_n.jpg 17992121_1862668540426093_6871330118232619229_n.jpg
Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

20. oktober 2017


Юліаньскый календарь:

7. oктóбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.