Проблем з ідентіфікаційов

На выставці Адалберта Ерделія, котра є моментално в Пряшові, єм быв уж двараз. Окрім того, же ня заінтересовала його творчость, заінтересовало ня іщі штось інше, о чім єм мав потребу побісідовати з персоналом Шарішской ґалерії. Нажаль, спокійность вызерать іншак, як тото, з чім єм одходив по другій навщіві з ґалерії я.
-

Окрім образів суть на стінах ґалерії інформачны панелы, котры описують історічны факты зо жывота Ерделія. Но, кідь є вшытко, што там можеме найти, історічным фактом. Ґалерія ся потребовала выразити і ку тому, як то властно з Ерделійом є односно його походжіня, а там веце як фактами, помогла собі історічныма маніпулаціями. На панелі, котрый пише о народности Ерделія, суть лем якысь в молзі закрыты пусты слова о тім, же як є то з народностьов Ерделія є тяжко повісти, бо ку тому вызначному представительови Підкарпатьской школы мальованя голосять ся і Русины, і Мадярі і Українці…
-
Не дало мі і так єм ся позвідав робітничкы музею, о што з тым панелом властно іде. Самособов повторяла мі лем то, што ся може чоловік дочітати і на інформачных панелах. Же ся народив в русиньскім селі, же ся народив як Іван Гриць, но і же його отець, пересвідченый мадярон, дав переписати цілій родині мена, но і же по войні была сітуація така, же были лем Українці і тоты го самособов зачали брати за свого умелця і так далше. Вшыткы стары факты, но котры на реалности нич не мінять. Опросив єм ся іщі раз, чом є проблем дефіновати його народность, кідь сама говорить, же ся народив як Іван Гриць, же ся народив в русиньскім селі на Підкарпатю. Дістало ся мі одповіді, же ґалерія тото не рішать, лем інформує, же ся ку ньому голосить веце народностей.
-
Кібы то ґалерія не рішала, ани я бы єм не мав потребу то рішыти. Кібы не писала нич о його народности, было бы то може чудне, але брав бы єм то без коментаря. Но то, же інформачны панелы пишуть одкыль быв, як пришов ку мадярьскому мену, і же тяжко повісти властно, кым быв, бо ся ку ньому голосять і такы і такы, і сам в тім може не мав ясно, то вшытко не говорить о тім, же ґалерія тот вопрос не рішать, а навспак, же го рішать.
-
Покля Геннадій Москаль на одкрытю намістя, котре теперь несе мено Енді Варгола, говорить єдну велику копу блудів, циґанить о тім, же быв „америцькый умелець україньского походжіня,“ же быв „Русин-Українець,“ бо походив із „лемківского села Микова“ (з трьох высловів єден із половины правдивый, кідьже быв америцькым умелцьом), то чоловіка мерзить, но на то сьме предці на Україні звыкнены. Вопросом лем є, нашто давають честь чоловіку поменованьом по нім намістя, кідь ани не акцептують його досправдове походжіня і выдумують о нім новы народны україньскы „казки“.
-
Но покля іщі і в році 2017 на Словакії, де суть Русины вызнаным народом, професіоналны інштітуції ідуть оперовати тым, же знате, голосять ся ку ньому і Українці, і так не можеме написати, же быв Русин, і навеце то арґументують тым, же знате, як то было по войні, та є то важніше і смутніше.
-
Є інтересне, же покля ся будеме бавити о будьякім умелцьови, котрый мав будьяке походжіня, од Словаків аж по Ескімаків, не буде проблем дочітати ся наприклад і в рамках выставкы о його походжіню. Проблем є дізнати ся лем о походжіню вызначной особности русиньского походжіня. Втогды нераз нелем на Україні, а і в державах, котры Русинів вызнавають, різным способом „формує ся правда“ з тым, же кідь собі го хочете мати за Русина, можете, але не берьте іншым право мати го за свого.
-
Проблем ідентіфікації Русинів тырвать доднесь. Доколи з тым прімітівізмом будеме мусити вести боротьбу, зіставать і 28 років по роспаді комуністічного режіму, вопросом.
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)
-
Петро Медвідь

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

23. november 2017


Юліаньскый календарь:

10. новéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.