Політіка

Вже нелем квантіта, але і якость

Подля остатнього перепису жытелів ся Русины стали третьов найбівшов меншынов на Словеньску, кідь досягли кількость 33 482 жытелів, котры голосять ся к русиньскій меншыні, што є в порівнаня з переписом із 2001 року нарост о 38 процент.

Жывый ланцюг

Днесь є вшыткым ясне, же Европска унія не є ани ґаранційов того, же міджі окремыма членьскыма державами не можуть єствовати важны проблемы, а ани того, же внутрі членьскых держав не можуть наростати сепаратістічны ґрупы, котры бы хотіли одторгнути часть теріторії і вытворити нову державу. Без огляду на то, якы дослідкы бы то мало і в одношіню к членьству в Унії. Такы приклады маєме такой два. Тот першый є Шкотьско, де вже є встановленый датум референдума о выголошіню незалежности і другый є Каталанія.

Не зміняти, але наповньовати

Якраз першого септембра 1992 р. была схвалена Конштітуція Словацькой републикы. Самособов, каждый рік, як собі припоминаме тот вызначный датум в новодобій історії Словакії, ведуть ся і многы діскузії о тім, ці є Конштітуція добра, ці бы єй не было потрібне зміняти. Вже дакотрыма змінами перешла. Тов найвыразнішов якбач была вольба презідента, котрого днесь вже не волить парламент, але воличі в прямій вольбі

Комплекс меншецінности

„Новини Закарпаття“ принесли 1-го септембра выголошіня Миколы Старосты, головы Закарпатьской областной орґанізації „Народна Рада Подкарпатьскої Русі“ в котрім жадать, жебы діяльность партії Свобода была на Закарпатю заборонена. Жадать так заборонити і діяльности партії Йоббік, але тото можеме поважовати за беспредметне, бо о то бы ся мала Україна постарати і сама, без даякых выголошінь, кідьже іде о партію, котра не є україньсков, але офіціально дійствоючов в Мадярьску. Староста так пише „у світлі остатніх подій, котры одбыли ся на Закарпаті“, і котры мають подля його слов дестабілізовати політічну сітуацію в реґіоні. Споминать, же в остатнім часі были на Закарпатю такы події, котры мали за ціль выкликати міджінародностне неприятельство міджі Українцями і Мадярами. Про тых, котры не знають о што іде, можеме спомянути атак на мадярьскы діти в Ужгороді, підпалиня мадярьского памятника, ці, з другого боку, підпалиня державной влайкы Україны. Выголошіня, котре выкликать дакілько незодповіданых вопросів, наперек тому вказує і на важны факты.

Забыты герої

Каждый рік кінцьом авґуста проходять в Словакії пєтны споминкы і святкованя. Якраз втогды, 29. авґуста 1944 р. зачало ся Словацьке народне повстаня, котре значіло озброєный одпор проти вступу німецького Вермахту на словацьку теріторію. Непрямо то быв і атак проти авторітатівній владі, котра была веджена презідентом Йозефом Тісом і намаганьом поставити ся на бік витязных моцностей другой світовой войны.

Вже нам „помогли“

Вість о тім, же 25. aвґуста 2013 поліція затримала людей, котры собі ішли припомянути протест російскых дісідентів із 1968 р. проти окупації Чехословакії бы мала чоловіку прийти як нонсенс. Але не прийде, бо люди собі вже звыкли, же Росія під веджіньом презідента Путина не є свободнов державов. І од свободы має доста далеко. Доказів на то можеме найти може каждый день коло чітаня новостей із Росії. А нелем же нє є свободнов державов в европскім розуміню внутрі себе, Росія свої цілі хоче діктовати і іншым державам, як то мож видіти і теперь, кідь Україна рішать о тім, ці підпише Асоціачный договор з Европсков унійов, або Мытный союз з Російов. Путин, правда, повів, же рішаня най зробить Україна яке хоче, але міджі шориками мож было чітати, же то може мати свої економічны дослідкы. Ґаз і ропа предці лем тече од них, ні з Тисы.

Почекайте, отче, як прийдуть дотації

Єдным із переломовых днів в історії Русинів на Пряшівской Руси быв 12-юн 1933 р. В Пряшові ся втогды одбыла цілонародна маніфестація Русинів під назвов День руськой културы, в рамках котрой быв одкрытый і памятник Александрови Духновічови, народному будительови Русинів. І зато ся перед дакілько роками вырішало, же День Русинів на Словеньску буде якраз в тот день, коли одбыла ся і перша маніфестація. Кідьже ся так рішало в рамках Світового конґреса Русинів, орґанізації того дня ся од зачатку хопила Русиньска оброда на Словеньску, котра є членом конґреса. Є давно по дванацятім юні, але день Русинів того року іщі на Словеньско не пришов.

Іронія нашой „руськости“

45 років мінать од того, што в Чеськословеньску зачала проходити такзвана Пражска ярь, котрой сімболом ся став Александер Дубчек. То была і перша реална шанса обновити процес формованя народной свідомости Русинів. Вшыткы намагы але скінчіли вдяка приходу окупачных войск Варшавского договору на челі зо Совєтьскым союзом 21-го авґуста 1968 р.

Добрый планый закон

Влада на своїм засіданю 14-го авґуста прияла пропозіцію нового волебного закона, котрый має зъєдинити фінанцованя і проходжіня предволебной кампані і таксамо проходжіня вшыткых тіпив вольб. Кідь буде схваленый, його платность зачне од будучого рока.

Львівскый бич на свободу

Не мам рад вертати ся к темам, о котрых ся вже писало. Але як ся говорить, выняток потверджує правило і так ся днесь повторям ку выголошіню, котре выдала Світова федерація укаїньскых лемківскых обєднань 22-го юла 2013 р. Чом? Якраз зато, же зміст того выголошіня має дакілько заважных пунктів, котры бы сьме не мали зохабити лем так. Докінце то суть пункты, котры заважно мінять сітуацію, коло котрой ся Русины плянтають веце як 20 років.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je vіvtorok

23. apriľ 2019


Юліаньскый календарь:

10.áпріль 2019

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.