Prostřeno na Podkarpatské Rusi

Dátum akcie: 
25. фебруáр 2016 - 17:00 - 22:00
Miesto konania akcie: 
výstavní galerie Domu národnostních menšin,Vocelova 3, Praha 2

Společnost přátel Podkarpatské Rusi srdečně zve na prezentaci kuchařky Prostřeno na Podkarpatské Rusi, která se bude konat 25.února 2016 v 17:00 ve výstavní galerii Domu národnostních menšin,Vocelova 3, Praha 2.

Krátký program :
rusínský folklorní soubor Martina Veličky
rusínský folklorní soubor Skejušan
ukázka z gymnastiky Angeliny Moškolové
Kuchařku lze na místě zakoupit.

spprprostreno.jpg

Stary derevjany cerkvi u Rusiniv - 5.časť - Cer'kov v Rivňim

V seľi Rivne kolo drahy na nevelíkim horbku stojala derevjana cer'kov. Naobkolo ňoj byv cinter' zahorodženyj nizkym kaminnym muríkom. Na zapadňij straňi byv vchod do arealu cerkví čerez branku stopovoj konštrukciji, iz odstupňovanov turňov pokrytov šyndľamí, naverchu iz cibuľkov z krestom. Na derevi nad dverjamí samotnoj cerkví byv vyrizanyj text: “Všytku robotu zrobív Stefan Tuľka v 1782“. Trojprostorna zrubova cer'kov stojala na kamiňovim fundamenťi. Svjatyňa byla štyri-uhlasta.9 Dach korabľa byv stupňovanyj, šyjky verchňich baňok bylí kolísi pofarbeny červenov, bilov i zelenov farbov. Dzviníc'ja sja nachodila nad babínc'om, kotryj byv šyršyj jak korabeľ – jakbač ho zbudovalí piznijše jak cilu cer'kov. Nad trojprostorom stojalí barokovy porožňi turňi zakryty šindľamí. Staršyj dzvin mav napis iz rokom 1673, do kotroho Sičiňskyj datuje i zbudovaňa cerkví. Ikonostas u cerkví byv barokovo vyrizovanyj a joho maľba byla dojs dobri zroblena. Vnutrišňi sťiny okrašovalí rozvišany veliky obrazy iz staršoho ikonostasa 16. stor., majstrovskoj roboty, vizanťijskoho slohu, iz zachovalyma farbamí: Isus Christos, Bohorodícja, sv. Nikolaj iz postrannyma obrazkamí, sv. Paraska, i archanhel Míchal. Stary liturgičny knihy: Apostol (Ľviv, 1696) i Ljeitourhiarion (Počajiv, 1755).3 Cer'kov byla poškodžena v 2 sv. vojňi.

Пущаня припоминають зачаток Великого Посту

Фашенґы суть переходным часом міджі зимов і яров. Тырвають од Трёх Кралїв аж до зачатку Великого Посту. Іде о міцне вообще свято годованя і забавы, котре єсть популарне скоро во вшыткых реґіонах Словенська. Інтересне єсть, же у Русинів на северовыходї Словеньска і на Підкарпатю ся тот час як карневал з масками барз ниґда не славив. Вынятком были села на Спішу. Бурлива была головно послїдня недїля - сыропустная недїля, называна і Пущаня.

Мадярьскый ґуляш із русиньскых інґредіенцій

На Словакії ся ближать парламентны выборы. Самособов, кажда політічна партія намагать ся о каждый єден голос, котрый бы єй дістав до парламенту, зробив їй в парламенті міцьнішу позіцію, припадно єй дістав аж до влады. То є тот час, коли все жытелі слухають різны стораз повторяны політічны співанкы і іде о то, хто буде мати „міцьный рефрен“, бо така співанка ся легко дістане до головы воличам. Припадно, хто зробить ліпшый ґуляш, котрый буде смаковати людям, і то не думам лем тот роздаваный на кортешачках, але і тот проґрамовый.
-

Stary derevjany cerkvi u Rusiniv - 5.časť - Cerkov v seľi Nižňij Verlích

Trojprostorna zrubova cer'kov lemkivskoho typu z vysokov turňov – dzvinic'ov nad babínc'om, stojala od 18. storiča v seľi Nižňij Verlích. Verlíšane jej zasvjatílí sv. archanheloví Michaloví.10 Dach mala bojkivskyj z barokovyma makovicamí. U dzviníci visív staryj dzvin, odľatyj v 1675 rocí. Dookola chramovoj častí i dzvinici byl zbudovanyj dašok. Pid ním byla cer'kov obíta zhory-dolov dočkamí, no verchňa časť cerkví byla zakryta šyndľamí. Sťiny bylí micno nahnuty do serediny konštrukciji. Nad holovym vchodom do babínce sja nachodív napis: ”1870”. Ikonostas mal pseudo-rokokovy znaky. Na sťinach cerkví bylí rozvišany častí staršoho ikonostasu iz 17.-18. stor. iz interesnym koloritom riz'by ikonostasa i samych maľunkiv. Riz'ba mala modryj pidklad iz pozlačenyma okrasamí i bilyma napísamí. Pri Sičiňskoho navščivi cerkví sja tu nachodilí stary bohoslužebny knihy: Molitvoslov (Ľviv, 1652), Osmohlasník (Ľviv, 1642), Triodion (Ľviv, 1716), Časoslov (Ľviv, 1692).3 Cer'kov byla zníčena čerez 2. sv. vojnu.10 Kolo cerkví stojala interesna branka iz visem-hrannov baňkov. Model branky, kotra sja nachodíla piľa cerkví stojiť dnes' v Bardijovskych kupeľach.9

V januárovom kole Drabinky zvíťazila prekvapivo skupina Mido zo Sloviniek

21.kola Drabinky sa vyznačovalo veľkým bojom o prvé miesto medzi fanúšikmi kapely Mido a Medium. Poradie na prvom mieste se neustále menilo a do poslednej chvíle nebolo jasné, ktorá skupina zvíťazi. Nakoniec zo svojho prvého víťazstva na Drabinke sa teší kapela Mido, ktorej k víťazstvu gratulujeme. Hudobná skupina MIDO zo Sloviniek vznikla v roku 2012. Od tohto roku tvorili skupinu dvaja členovia – Dominik a Miro. V roku 2014 k ním pribudla speváčka Simona, ktorá kapela pomohla hlavne v ženskom repertoári. V júli 2015 sa k skupine pripojila ďalšia speváčka Majka. V súčasnosti teda tvoria kapelu štyria členovia: Dominik, Miro, Simona a Majka. Repertoár skupiny tvoria ľudové, slovenské, české a zahraničné piesne. Kapelu môžete kontaktovať na ich FB stránke - https://www.facebook.com/MIDOzoSloviniek/
 
Kompletné výsledky 21. kola Drabinky:
1. Mido - Mala ja miloho    50.5691 %
2. Medium - Špivam sobi špivanočku    45.6000 %
3. Pavelčákovci - Frajirečko starodavna     45.5172 %
4. Rolland - Čerešňa, čerešňa    43.9695 %
5. Song - Ľehnu soby    42.3333 %
6. Royal - Ej hoj muziko    42.1818 %
7. ŠARIŠAN a Ľubka Ručinská - Opadalo lisťa    41.1215 %
8. Medial - Šumna je hruba je    40.7619 %
9. Gamma - Darmo mamo, darmo     38.6792 %

****
Vyradené nahrávky:
10. Genius - Šednem sebe na lavočku    37.5701 %
11. ESO - Horila sosna palala    36.9524 %
12. Premier - Janičko travu kosi, Neveľo jem chodil    27.6190 %


Hodnotiť môžete aj 3 tipy zaslané od fanúšikov Drabinky, ktoré sme nasadili ako novinky v hitparáde:
Janka Guzová - A ja taka čarna
Select - Mav jem divku
Avalon - Ej Korovy

Hlasovanie v 22. kole Drabinky končí v pondelok 29.2.2016 o 12 hod.

Співанка з Драбинкы на днеська - Геній - Шеднем себе на лавочку


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

Співанка з Драбинкы на днеська - Преміер - Янічко траву косї, Невелё єм ходил


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

Пріватізація

По паді комуністічного режіму ся в державах бывшого соціалістічного блоку зачало рішыти, як трансформовати економіку, господарьство. Так само з тым было повязане то, як фабрикы, фірмы, котры довтогды аж на даякы выняткы могли быти лем державны, передати до рук людей. Процес того передаваня познаме під назвов пріватізація.
-

Хто циґанить...

Памятам собі, же мі моя баба часто говорили таку пословіцю: Хто циґанить, тот пізніше краде, і тот пізніше забивать. В пословіці є остеріганя. Хто припустить у своїм жывоті тото найменше зло, одкрывать в собі путь і ку тому найтяжшому. Бо кажде далше зло, і кідь векше, ся уж чоловіку робить якось легше.
-

Співанка з Драбинкы на днеська - Роял - Ей гой музіко


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

РУСИНЫ В УКРАИНІ И ЇХ ЯЗЫК (3) - выступ Валерія Падяка, PhD на IV. Межинародному конґресі русинського языка (Пряшів, 25 сектембра 2015 року)

Ниже попозераєме, як функціоновав карпаторусинськый язык на Підкарпатю за послідні сім-вісім років – из часу ІІІ. Межинародного конґреса русинського языка (2007). Розбереме устну и писемну формы ёго екзістенції. За майглавні направеня нашого аналіза туй будеме тримати функціоналні сферы карпаторусинського языка.

Podporte petíciu proti aktivitám spoločnosti Alpine Oil and Gas na severovýchode Slovenska

Holosy podporujú občanov na severovýchode Slovenska, ktorí aktívne vystupujú proti aktivitám spoločnosti Alpine Oil & Gas.
Spoločnost Alpine Oil & Gas realizuje prieskum výskytu ropy a horľavého plynu v okolí viac ako 50-tich dedín na severovýchode Slovenska. Spomínaných je niekoľko obcí, ktoré môžu byť aktivitami spoločnosti Alpine Oil & Gas dotknuté. Ide o katastrálne územie obcí - Ruská Poruba, Ruská Kajňa, Repejov, Hrubov, Černina, Pakostov, Smilno, Oľka, Rohožník, Vyšná Sitnica, Nižná Sitnica, Jankovce a Baškovce. Žiadosť o zaslanie odborného posudku alebo stanoviska k vplyvu ťažby ropy a zemného vplyvu na životné prostredie v katastri obce Smilno MŽP odmietlo, pretože žiadnym takýmto posudkom nedisponuje.
V obciach Krivá Oľka, Ruská Poruba a Smilno narazila ropná spoločnosť Alpine Oil and Gas na tvrdý odpor. V apríli minulého roka ťažiarov po petícii na istý čas vyhnali z Krivej Oľky. Dva dni pred Vianocami došlo za asistencie polície k potýčke medzi vlastníkmi pozemkov a právnikom spoločnosti v Ruskej Porube. Od 25. decembra zablokovali aktivisti prístupovú cestu, kadiaľ prechádzali ťažké mechanizmy ťažiarov k budúcej vrtnej plošine v Smilne.
Svoje odmietavé stanovisko Budeme rátať turistov alebo cisterny s ropou? už dávnejšie zverejnili OZ Dukla. Starosta Nižnej Polianky (obce susediacej s obcou Smilno) Ján Cundra vo svojom stanovisku nabáda občanov Smilna, aby sa zmobilizovali a nahlas vyjadrili svoj nesúhlas s touto aktivitou. Podobne reaguje starosta ďalšej susednej obce Vyšná Polianka, Ľuboš Špik. Aktivistov oficiálne podporili tiež poslanci Národnej rady za OĽaNO Igor Hraško a Ján Mičovský.
Svoj nesúhlas môžete vyjadriť aj Vy a to podpisom petície NEVŔTAJTE, chceme žiť v zdravej krajine - odkaz na stiahnutie petície

Нещастна премія

Перед двома роками была першыраз передана в Ужгороді Премія Михаіла Лучкая, русиньского священика, історіка, языкознателя і народного будителя. По двох роках, кідьже такый быв встановленый період передаваня, єй вчера, 13-го януара 2016 р., єпарха Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії владыка Мілан Шашік передавав по другый раз.
-

Cтарый новый рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З приходом рочку нового,

Благослови, Господи, Карпаты

і підкарпатьскый народ його,

на многая і благая літ,

вам, карпатьскы братя і

сестры.

І далшы родаци до ряду

ставайме,

Же жыють Русины, забыти

не дайме.

Благослови Господи, народ

з під Бескіда,

Бы ниґда не забыв на одказ

прадіда.

Тот одказ прадіда треба в

сердці мати,

І по цілый жывот свого ся

тримати,

Же я Русин быв, Русином

остану,

Покы кажде рано і з новым

дньом  встану.

 

Щасливый Новый рік

(zdroj facebook Obec Ruské - www.ruske.sk)

Александер Павлович - Новий Рік

 

Новий Рік

Уже старий год проминул,
А новий настає,
В новым годі старе солнце
На небі остане.

В новым годі ачей старе
Солнце омолодне,
І огріє Русинове
Серденько холодне.

Ах Ты Боже! Ты владиєш
Солнцем і зьвіздами,
Прикаж солнцу, бы нас гріло,
Сьвітило над нами.

Помилуй Господи бідну
Русиньску сироту!
Оддаль од ней тисячлітню
Народну хвороту.

Просьвіти нас, бы сме свою
Познали родину,
Шастливую будучности
Дожыли годину.

Допоможи Ты, Господи!
Бы в тым Новым Годі
Русины Тобі служаще
Жыли в любви, в згоді.

Абы каждий тілко ділал
Про народ, як може.
О то просят всі Бескідці
Тебе Отче Боже.

 

Zvony nad krajinou z obce Oľšavica

Dátum akcie: 
13. януáр 2016 - 19:00 - 20:00
Miesto konania akcie: 
Rádio Regina Košice

Dnes o 19:00 hod na vlnách Rádia Regina Košice si môžete vypočuť reprízu relácie rusínske Zvony nad krajinou z obce Oľšavica do ktorej Vás zavedie redaktor Štefan Štec. Príjemné počúvanie

12544865_10207384021417249_989085447_o.jpg

РУСИНЫ В УКРАИНІ И ЇХ ЯЗЫК (2) - выступ Валерія Падяка, PhD на IV. Межинародному конґресі русинського языка (Пряшів, 25 сектембра 2015 року)

Єднов из майважных форм націоналной роботы є шыреня/розростаня сфер функціонованя карпаторусинського языка. Заказаня языка карпатськых русинів у період совєтського тоталітаризма (1944–1991) принесло гет велику чкоду карпатськым русинам. Окупантам онь ся привиділо, же народ навхтема ся асиміловав и не буде мочи одновити свої націоналні черты.

РУСИНЫ В УКРАИНІ И ЇХ ЯЗЫК (1) - выступ Валерія Падяка, PhD на IV. Межинародному конґресі русинського языка (Пряшів, 25 сектембра 2015 року)

У старі часы слово «язык/языкы», авадь «языцы» было сінонімом слова «народ». Царь Давід, приміром, каже: "Хваліте Господа всі языцы» (псалом 116). Язык є майважнов ознаков екзістенції народа – днесь и в будучности. Страта материнського языка выкликує процесы повной асімілації сякого народа тітулнов націёв. Иншак повісти: є язык – є народ!

Pravoslávny pop Pavol Novák v Neskoro Večer

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je subota

16. december 2017


Юліаньскый календарь:

3. децéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.