УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945 ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (2) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы (Прага, 5 новембра 2015 р.)

Способ анексії Підкарпатськой Руси у 1944 році

Історикы на сонові новых доказів роскрывавут механіку анексії Підкарпатськой Руси, то значит на якый способ перебігала гібрідна война:

– через контролёвані Москвов комуністичні структуры;

– через завербовані Москвов кадры (Иван Туряниця, псевдо: Туреф);

– в условіях воєнных дій;

– в условіях ізолації партійной еліты Підкарпатськой Руси, далшого її фізичного вынищеня;

– у тому самому часі, коли орґаны НКВД чинили тоталну депортацію чоловіків у віці од 18 до 50 років мадярськой и німецькой народности, быванців Підкарпатя, в лаґры GULAGa (так называна депортація «Маленькій работ», зачала ся 18 новембра 1944 р.);

– в условіях, коли представителні орґаны Чехословакії (міністер Фр. Нємец) были изоловані Совєтськым окупаційным режімом од процесів обновленя повоєнной Чехословацькой цівілной адміністрації;

– вчинивши політичный фарс, котрый мав оправдати совєтську анексію – так называный акт «возєдиненя» «украинськых земель», то значит теріторії Підкарпатськой Руси из «украинськыми землями» Совєтського Союза, майконкретно  – из теріторіёв cовєтськой Украины. Ідею «возєдиненя» мав задекларовати «Першый сїзд народных комітетів Закарпатськой Украины». Сесь сїзд 26.11.1944 р. выголосив «маніфест» за «возєдиненя» субєктів, котрі ниґда (!) у своїв історії не были частками єдной державы;

– без хоть якого плебесціта корінного населеня Підкарпатськой Руси.

Перестало битися сердце поета Володимира Танчинця

23 березня після тривалої хвороби помер Володимир Танчинець – талановитий русинський поет та людина високих моральних якостей. Доля відміряла йому неповні шістдесят років. Це, якщо судити мовою статистики. Насправді, поети – невмирущі. Вони живуть стільки, скільки залишаються цікавими своїм сучасникам та наступним поколінням. І якщо у Великому Космосі відміряно жити ще тисячі років карпаторусинському народу, стільки ж часу буде живитися народ з цілющих поетичних джерел, створених Божим провидінням. Поети та письменники відходять за межу, але джерел духовності стає все більше. І ось вже поезія Танчинця живить свій народ, як до нього (щоб було що пригубити з чистого джерела!) це сталося з творчістю талановитих русинських літераторів Олександра Падальського, Іоана Пастелія, Василя Довговича, Івана Ріпи, Ніколая Нодя, Олександра Духновича, Олександра Павловича, Олександра Митрака, Терези Подгаєцької, Марії Невицької, Клавдії Алексович, Феодосія Злоцького, Івана Кизака, Гавриїла Костельника, Івана Мигалки, Емілія Кубека, Зіґмунда Бринського, Петра Мацкова, Івана Васька, Луки Демяна, Сіона Сільвая, Володимира Грабаря, Михайла Луґоша, Івана Русенко, Ісидора Біляка, Емілія Калабішки, Івана Муранія, Ваня Гунянки, Василя Сочки-Боржавина, Марії Мальцовської та багатьох інших.

V marcovej Drabinke zvíťazila novinka z minulého kola - Miki A Natália Petrašovský s nahrávkou Za valalom. Ďalšia nahrávka od Pavelčákovcov bola zaradená do Zlatého fondu Drabinky.

Víťazom 23. kola Drabinky je februárova novinka -  Miki A Natália Petrašovský a ich nahrávka Za valalom. Mikuláš Petrašovský a Natália Padová rod. Petrašovská (otec a dcéra) je rusínske spevácke duo z Humenného. Ich tvorba obsahuje okrem rusínskych, aj ukrajinské a slovenské skladby.  Duo je tesne previazené s mestom Humenné, ale i s celým regiónom Horného Zemplína, zvlášť s mestom Medzilaborce, odkiaľ Mikuláš Petrašovský pochádza.
Na druhom mieste skončila dalšia speváčka ľudových piesní Janka Guzová.
Tretie miesto obsadili Pavelčákovci. Ich skladba Frajirečko starodavna sa udržala na Drabinke 10 kôl a bola preto zaradená do Zlatého fondu Drabinky. Skupina už jednu nahrávku v Zlatom fonde zaradenú má. Ide o skladbu A ked ja še zavežňem. V súlade s pravidlami hitparády bola pôvodná nahrávka z hlasovania vyradená a do Drabinky je zaradená ďalšia skladba od Pavelčákovcov. Ide o ich staršiu verziu povôdne ukrajinskej piesne Rosti, rosti, čeremšino.


Kompletné výsledky 23. kola Drabinky:
1. Miki A Natália Petrašovský - Za valalom    75.1087 %
2. Janka Guzová - A ja taka čarna 59.4318 %
3. Pavelčákovci - Frajirečko starodavna  56.6857 %
4. Mido - Mala ja miloho 56.3333 %
5. Medium - Ty ščestliva budeš 55.6383 %
6. Rolland - Čerešňa, čerešňa 53.3333 %
7. Select - Mav jem divku 51.4124 %
8. Song - Ľehnu soby 48.7861 %
9. Ocean - Ked som išol z fraja domu 48.5380 %

****
Vyradené nahrávky:
10. ŠARIŠAN a Ľubka Ručinská - Opadalo lisťa 47.7193 %
11. Royal - Ej hoj muziko 47.6744 %
12. Excellent - Zagagali husi 36.9231 %


Hodnotiť môžete aj 3 novinky v hitparáde:
Akordic - Keď ja nadešol do kraja
TON z Medzilaboriec - Teče voda kalamutna
Exotik - A tam dolu pri jarečku
+ novú skladbu od Pavelčákovcov Rosti, rosti, čeremšino.

Hlasovanie v 24. kole Drabinky končí v utorok 03.05.2016 o 12 hod.  

Русины собі на будучій рік будуть припоминати Адолфа Добряньского

Пряшів, 2. апріля 2016 р.
-
У Пряшові днесь проходило 18-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). За голову русиньской платформы, в котрій суть зъєдинены русиньскы обчаньскы здружіня, професіоналны інштітуції і незалежны актівісты, быв зволеный Мілан Піліп.

Неєднакый метер

Голова Закарпатьской областной адміністрації явить ся як добрый демократ і честователь людьскых прав, будьякой народности, бойовник проти діскрімінації. Холем так бы то могло вызерати, кідь собі чоловік прочітать, як зареаґовав на антімадярьскы гесла, котры ображали мадярьску меншыну в Закарпатьскій области, але і мадярьскый народ цілково. Но подьме шумні попорядку.
-

Stary derevjany cerkvi u Rusiniv - 6.časť - Stara derevjana cer'kov v Krajňij Bystrij

Trojprostorna zrubova cer'kov z interesnov konštrukciov dzviníci nad pritvorom stojala v seľi Krajňa Bystra. Zasvjačena byla sv. archanheloví Míchaloví. Vydra klade vzník cerkví do roku 1791. Zrub cer'kví byv zbudovanyj z jalovych kresanych derev a mav visem-uhlastu ihlanovu strichu ver'ch korabľa i svjatyňi. Interesny bylí lavky barokovoj formy. Pid okreme stojačov dzviníc'ov sja nachodiv žeľiznyj krest zo seredňoj turňi. Po sťinach bylí rozvišany obrazy staroho ikonostasa iz 17. – 18. storiča. Na sťinach babínce bylí sľidy naľipenoj derevjanoj riz'by z interesnov ornamentikov. V cer'kví bylí uloženy i stary liturgičny knihy: Služebník (Ľviv 1666), Trebník (Ľviv 60. roky 17 stor.), Jevanhelion (Ľviv 1670), Oktoich (Ľviv 1730).3 Zname naisno, že sja tam nachodilí išči štyri nevelíky svičníky iz rokokovov ornamentikov i perenosnyj krest z namaľovanym Christom z druhoj polovíny 18 stor., velíkyj stojačij a z obidvoch storon vymaľovanyj svičník iz vyobražiňom sv. Trojci i sv. Nikolaja i majstrovsky zrobleny Car'sky vorota. 9

Співанка з Драбинкы на днеська - Оцеан - Кед сом ішов з фрая дому


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

Творителі ідей

В бізнісі є то барз просте. Не стачіть засновати якусь фірму, котра буде робить даяку діялность, хоць може в тім часі унікатну, і думати собі, же тота фірма буде такым способом фунґовати навікы. У фірмі мусять быти люди, котры думають уж на завтрашній день. Котры знають бізніс модел інововати. Мусять там просто быти творителі ідей, котры все дашто нове, успішне принесуть на торг. Лем тото може ґарантовати, же фірма буде далше просперовати, же ся не стратить десь у морі великой конкуренції, і не буде мусити за собов заперти двері.
-

Záštitu nad tohtoročným Rusínskym festivalom prebral Jeho Excelencia prezident Slovenskej republiky Andrej Kiska

Milí priaznivci Rusínskeho festivalu, s radosťou Vám chceme oznámiť, že záštitu nad tohtoročným ročníkom festivalu prebral prezident Slovenskej republiky Andrej Kiska. Aj táto silná podpora od hlavy štátu nás zaväzuje prezentovať rusínsku kultúru v čo najširšom rozmere.
Vstupenky - permanentky na Rusínsky festival sú už v predaji
Cena permanentky v predpredaji na piatok, sobotu a nedeľu je do 30. apríla 2016 3€. Permanentky sa dajú zakúpiť v predajných miestach sieti ticketportal alebo na www.ticketportal.sk. Predajné miesta ticketportal sú na 55 miestach v prešovskom kraji, napr. mesto Svidník: POŠTA, cestovná kancelária SATUR a cestovná kancelária EUROTOUR. Podrobnejšie informácie na www.rusinskyfestival.sk
OORO vo Svidníku

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945 ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (1) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы

5 новембра року 2015 у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы – Státní akta, Sněmovní 4, Praha – під защитов Міністра културы Чеськой републикы Даніела Германа и віце-спікера Коморы депутатів Чеськой републикы Яна Бартошка, під веденём депутата парламента Їжі Юнка перебіг семінар «Podkarpatská Rus – 70 let poté. Odstoupení Podkarpatské Rusi Sovětskému svazu v roce 1945. Příspěvek k dějinám českého parlamentarismu». Участником той важной парламентськой акції быв Валерій Падяк, PhD из Інстітута русинського языка и културы Пряшівського універзітета (Словакія), котрый выступив из рефератом «Уступка Підкарпатськой Руси Совєтському Союзу у році 1945 як націонална траґедія підкарпатськых русинів, котра ся продовжає доднесь».

15. Rusyňska zabava v Bratislavi

Dátum akcie: 
7. май 2016 - 19:00 - 8. май 2016 - 3:00
Miesto konania akcie: 
v prostorach Domu Kulturŷ Zerkalovŷj Haj v Petržalki

molodŷ.Rusynŷ pozŷvajuť na jubilejnu 15. Rusyňsku zabavu v Bratislavi,
do tanca bude hrati Hudobná skupinka PROBLEM z Bardijova.
Zabava sja odbude v prostorach Domu Kulturŷ Zerkalovŷj Haj v Petržalki o 19.00. Bavity vas bude i FS Ruthenia z ĽH Ruthenia, jakŷ predstavľať dašto nové zo svojho repertuaru. Nebude chybovaty ani fotoatelier. Cina listka je 20 Eur.
Počas večera budete moči kupity tombolu a vŷhraty zajimavŷ cinŷ. Listkŷ možete zakupity čerez sajt www.rezervovane.sk od 1.4.2016 o 22:00
Tišŷme sja na Vas.

rusinska zbava 15 small.png

Podkarpatská Rus 1/2016 - Časopis Společnosti přátel Podkarpatské Rusi

První číslo časopisu roku 2016:

Představili jsme knížku a ochutnali holubce | Aktivní Jindřichův Hradec
| Obrázky z Teresvy | Ivan Pop: Osvobození nebo okupace? | O knize
Karla Richtera Za tankem číhala smrt | Jak se líbí rusínská kuchařka
| Rusínský jazyk dvacet let po kodifikaci | Jak Rusíni sportovali |
Sedmdesátiny rusínského divadla v Prešově

V sobotu na Rusínskom festivale predvedie svoju hudobnú virtuozitu a multižánrovosť Marián Čekovský a bude galakoncert Kandráčovcov

V predchádzajúcich dňoch sme ponúkli prvého z headlinerov festivalu, ktorým je úspešná Kristína. Sme radi, že aj ďalší deň podujatia ponúkne známu tvár slovenského umeleckého života. Už teraz Vás pozývame na úžasné vystúpenie formácie Marián Čekovský&Band, ktorého atmosféru si budete môcť vychutnať v sobotu 28. mája.
Nedeľňajším galakoncertom Kandráčovcov vyvrcholí hlavný program festivalu. Tento rok budú úspešnú ľudová formáciu sprevádzať nielen tradiční hostia, ale aj Orchester Jula Selčena a Zbor sv. Cecílie.

Не фонд, а професіоналіта є основна

За бывшого режіму в Чехословакії існовав „Культурний союз українських трудящих“ (КСУТ), котрый окрім неґатів, же властно мав быти тым інштрументом, котрый буде в Русинах укріпляти україньску свідомость, мав єдно велике позітівум. КСУТ быв професіоналнов інштітуційов, котра мала шторік свій стабілный розрахунок, в котрій робили професіоналы, котры, каждый подля свого фаху, мали на старости выдавницку діялность, методіку, приготовлюваня декламачных конкурзів, фестівалів ітд. Была то цілорочна робота. Днесь бы сьме тому повіли, же КСУТ быв културнов самосправов. Вдяка тому, же то была інштітуція, в котрій робили професіоналы, і културный жывот народностной меншыны, нажаль втогды проукраїньского напряму, быв на высшій уровни.
-

Співанка з Драбинкы на днеська - Мікі і Наталія Петрашовскы - За валалом


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

Stary derevjany cerkvi u Rusiniv - 6.časť - Kružľova i jej cer'kov

Trojprostornu zrubovu cer'kov iz siňamí zbudovalí v seredíňi 17. storiča i v Kružľovij nedaleko Svidníka. Zasvjačena byla sv. archanheloví Míchaloví.10 Jej zdviníc'a stojala jednov poľijkov v babínc'u a druhov v siňach. Dach seredňoj častí i svjatyňi byv “bojkivskyj”. Spidňa časť sťin i verchňa kus vystupujuča časť dzviníci byla zhory-dolov obíta dočkamí, ostatok šyndľamí. Turňa dzviníci byla novša, jakbač z kince 18. stor. Podľa umeleckoho slohu obraziv Sičiňskyj sudiv, že ikonostas pochodiv iz 17. storiča a byv obnovlenyj r. 1714, o čim svidčiť i napis na pravych bočnych dverjoch. Na siverňij storoňi korabľa cerkví visív obraz Isusa Christa, jakbač iz 16. stor, maľovanyj temperovov technikov z renesančnym ramom i perlovov paskov.3 Cer'kov byla zníčena v 30-tych rokach 20. storiča.10

Політічна реалность

Резултаты парламентных выборів на Словакії суть уж дакілько днів ясны. Выграв їх Роберт Фіцо зо свойов соціалнодемократічнов владнов партійов Smer – SD. Ани єден із кандідатів, котры до выборів ішли з тым, же хотять заступати Русинів, ся до словацького парламенту не дістав. Лемже тото про мене не є несподіваньом.
-

Rusínsky festival prinesie do Svidníka známych headlinerov, vystúpi aj populárna KRISTÍNA

4. ročník Rusínskeho festivalu sa uskutoční 23. – 29. mája 2016. Vstupenky – permanentky na podujatie sú už v predaji a zakúpiť sa dajú vo viacerých mestách Prešovského kraja.
Rusínsky festival s odkazom „od Rusínov pre všetkých“ prinesie multižánrovú prehliadku národnostných menšín s medzinárodným zastúpením. Sprievodné akcie prebehnú počas týždňa a samotný festival vyvrcholí už tradične cez víkend. Kultúra Rusínov bude prezentovaná v podobe divadelných hier, filmových projekcií, besied, vystúpení folklórnych telies, kvalitných hudobných, speváckych a tanečných zoskupení. Ani tento rok nebude chýbať úspešná speváčka Kristína, ktorej koncert sa uskutoční 27.5.2016 (piatok) na amfiteátri.

Веселе вмераня

На Словакії уж дакілько тыжднів проходить штрайк педаґоґів. Зачали з тым учітелі на основных і середніх школах, пізніше ся ку ним придали і высокы школы. Учітелі жадають высшы платы, но так само і веце грошей до школ. Влада на то не реаґує і премєр Роберт Фіцо повів, же до парламентных выборів, котры будуть в суботу 5-го марца, уж ани нич зо школством рішыти не буде. Перед двома днями участници штрайків сімболічно похоронили словацьке школство. Но якось нихто не видить, або не хоче видіти, же покля словацьке ся захранити дасть, тото народностне може реално вмерти уж за дакілько місяців.
-

Skupina Mido zopakovalo víťazstvo na Drabinke aj vo februárovom kole. Ďalšia nahrávka kapely Medium bola zaradená do Zlatého fondu Drabinky.

Víťazom 22. kola Drabinky je rovnako ako tomu bolo v minulom kole hudobná skupina MIDO zo Sloviniek. Na druhom mieste skončili Pavelčákovci a na treťom mieste prekvapila novinka z minulého kola - vychýrená speváčka ľudových piesní Janka Guzová.
Úspech slávi tiež skupina Medium. Ďalšia ich nahrávka Špivam sobi špivanočku bola zaradená do Zlatého fondu Drabinky. V Zlatom fonde sú zaradené tie skladby, ktoré sa udržali na Drabinke 10 kôl.  Medium už jednu nahrávku v Zlatom fonde zaradenú má. Ide o skladbu Mama. V súlade s pravidlami hitparády bola pôvodná nahrávka z hlasovania vyradená a do Drabinky je zaradená ďalšia skladba od skupiny Medium. Ide o nahrávku z ich nového CD Medium 6 - Ty ščestliva budeš. Tip na túto skladbu nám už dávnejšie zaslala Mária Drotárová.


Kompletné výsledky 22. kola Drabinky:
1.    Mido - Mala ja miloho    52.1894 %
2.    Pavelčákovci - Frajirečko starodavna     50.4706 %
3.    Janka Guzová - A ja taka čarna    49.8851 %
4.    Medium - Špivam sobi špivanočku    48.1013 %  (Zlatý fond Drabinky)
5.    Select - Mav jem divku    48.0000 %
6.    Song - Ľehnu soby    46.7516 %
7.    Rolland - Čerešňa, čerešňa    44.3312 %
8.    ŠARIŠAN a Ľubka Ručinská - Opadalo lisťa    43.2051 %
9.    Royal - Ej hoj muziko    42.6582 %


****
Vyradené nahrávky:
10.    Medial - Šumna je hruba je    39.4904 %
11.    Gamma - Darmo mamo, darmo     38.5714 %
12.    Avalon - Ej Korovy    31.5924 %


Hodnotiť môžete aj 3 novinky v hitparáde:
Ocean - Ked som išol z fraja domu
Miki A Natália Petrašovský - Za valalom
Excellent - Zagagali hus
+ novú skladbu od skupiny Medium Ty ščestliva budeš.

Hlasovanie v 23. kole Drabinky končí v pondelok 04.04.2016 o 12 hod.  

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

23. august 2017


Юліаньскый календарь:

10. áвґуст 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.