Небеспечна церьков

Церьков в жывоті народа мала все важну позіцію. Як бісідують стары люди, найважнішы люди у селі то быв поп і учітель, котрый так само быв майже всядыль і дяком, і котрый перешов так само церьковнов освітов. Церьков так могла мати позітівны, а і неґатівны впливы на народ. У Русинів то были головно священици, котры были будителями народа. По Першій світовій войні то были церьковны школы, котры робили русиньску освіту на нашых селах і в містах на Підкарпатю ці Пряшівщіні. Но так само в історії мож видіти і неблагы діяня церькви – наприклад період мадярізації, кідь на єпіскопскім стілці сидів як раз мадярон, або період українізації на Лемковині, кідь на русиньскы парафії пришли выхованці Львова, і могли бы сьме продовжовати.
-

Самособов, церьков поступно страчала вплив, або ліпше повіджено їй вплив на людей ся поступно зменшав. А то не лем дякуючі комуністічных властей, котры забрали нашы державы, бо такы тренды видіти і в западных державах, котры поступно переходили на секуларізацію – одділіня церькви од державы. Но і напрік тому, церьков все якыйсь вплив на людей має. Плоды не так давной історії суть днесь ясны. Кідь Пряшівска ґрекокатолицька єпархія нараз перестала быти русиньсков церьквов і зачала быти у Римі записована як церьков словацька, зачали ся людям тискати словацькы тлумачіня богослужінь. Проблем не є в тім, жебы службы были і в державнім языку. Проблем є в тім, же на многых місцях ся то робило насилно, люди то не хотіли, і днесь в селах, де священик хотів лем словацькы богослужіня, ефект є такый, же люди голосять ся ку Словакам. Нащастя, не были такы вшыткы і так доднесь маєме і словацькы і церьковнославяньскы, докінця днесь уж і русиньскы богослужіня. Ґрекокатолицька Лемковина якбач пропала навсе дякуючі тому, же є днесь частьов Україньской ґрекокатолицькой церькви із центром в Києві. Хоць днесь вже священик не є найважнішов особов в селі, векшый або меншый вплив на людей має церьков доднесь.
-
Зато є барз важнов справов то, же Мукачівска ґрекокатолицька єпархія доднесь всокотила ся мімо Україньской ґрекокатолицькой церькви і є окремов церьквов sui iuris, у Римі записанов як церьков русиньска. Хоць сітуація в тій єпархії не є ідеална, і в ній суть проукраїньскы напрямы, іщі все там жыє і церьковнославянькый язык, іщі все там може жыти і дух русинства, чого бы быв барз скорый конець по приєднаню ся ку Києву. Навеце треба спомянути, же першый єпіскоп по паді комуністічного режіму Іван Семедій быв прорусиньской орьєнтації, што так само помогло на зачатку 90-ых років ХХ. столітя в руху возроджіня.
-
Сітуація міджі православныма Русинами на Підкарпатю є дакус іншака. Досправды мож повісти, же Русины мають на тій теріторії векшого підпорьователя русиньскых ідей серед православных. Тоты тримають церьковнославяньскый язык і неукраїнізують у своїх церьквах Русинів. Хоць на другім боці ани не роблять тлумачіня до русиньского языка, тоты робить як раз лем Ґрекокатолицька церьков на Словакії. Бісіда є конкретно о православных приходах, котры належать Мукачівскій православній єпархії, по Другій світовій войні підпорядкованій під Московскый патріархат, перед тым належала під Сербію – значіть єдиній православній церькви на Україні, котра діє як канонічна церьков.
-
Днесь Верьховна рада Україны заголосовала за выголошіня, котрым жадають патріарху Константінопола, жебы уділив автокефалію (тым єй признав і за канонічну) Україньскій правослаславній церькви Київского патріархату. Депутаты одкликують ся у выголошіню на російску аґресію на выході Україны, з чім має быти повязано то, же векшына людей, подля тексту выголошіня, не хоче належати під Москву. Є над сонце ясніше, же то, же дотеперь не быв вызнаный Київскый патріархат як канонічный, є політічнов, а не теолоґічнов справов, бо україньска церьков, яка належыть під Київ, не має у своїй теолоґії ці у своїх богослужінях жадных блудів. Так само є ясне то, же Україні іде теперь о поступне цілкове вытиснутя Московской церькви за свої граніці, жебы Росія не мала вплив через церьков на людей. І дасть ся тому і зрозуміти як політічній стратеґії. Но проблематіка в собі про Русинів несе і велику небеспеку.
-
Так, як бы было барз небеспечне про Мукачівску ґрекокатолицьку єпархію перейти під Україньску ґрекокатолицьку церьков, так бы было барз небеспечне, кібы православны на Підкарпатю перешли, або мусили перейти на пожадавку державы, під Україньску православну церьков Київского патріархату. Такы „новы порядкы“ в єдній і другій церькви бы могли значіти зачаток тоталного кінця. Могло бы то значіти то, што ся не подарило ани в періоді комунізма – цілкове поукраїнізованя Русинів на тых теріторіях через церьков. Не мам нич проти того, жебы церьковны штруктуры копіровали штруктуры державы – значіть, жебы цеьков не была підпорядкована іншій державі. Є то нормалне, і є то так в многых церьквах. Но в тім припаді бы Русины мали жадати ґаранції того, же їх приходы не будуть центрами політічной українізації. Же собі будуть годны всокотити своє.
-
Церьков вже днесь не має такый вплив, як мала даколи. Но і так го іщі має. У народностных вопросах го може мати доста великый. Зато може быти великым вкладом до жывота народа, но і великов небеспеков. Як то скінчіть на Підкарпатю, днесь тяжко докажеме одгаднути.
-
Петро Медвідь
-
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Michajlo54's picture

Вітам вшетких! Щодо небезреки

Вітам вшетких!

Щодо небезреки українізації Грекокатолицькой Мукачівської єпархіїї, автор пан Петер має повну правду.
Лебо кедь ся так стане, то ц ті останні Русини, котрі ся голосять ку Русинам, через церков будут повністю українзовані.

Ї то що ся не подарило зробити при Совіцькцй владі до 1991, теперка ся може зробити "тихой сапов" за пар десятков рокув.

Правда ай то лиш в тім припаді, що Україна в нинішньму ставі і з нинішньов іделогійов "української винятковості і розманітості од Вісли аж за Урал", ся збереже еще 10-20 років, в чом ся, я сам доста похибую.

Михайло Руснак, Смоленськ, Росїя, 2016-06-20/пон.

"Не мам нич проти того, жебы

"Не мам нич проти того, жебы церьковны штруктуры копіровали штруктуры державы – значіть, жебы цеьков не была підпорядкована іншій державі. Є то нормалне, і є то так в многых церьквах. Но в тім припаді бы Русины мали жадати ґаранції того, же їх приходы не будуть центрами політічной українізації. Же собі будуть годны всокотити своє."
Tak by to malo byti asi - nesmyselnyj stav, koli velika ukrajinska pravoslavna hromada je pidporjadkovana Moskvi, je potribne zminyti (ovelo mensy pravoslavny staty majut svoju autokefaliju). Ale na drihij strani treba zabezpeciti, zeby Rusyne nebyli v ramkoch cerkvi eliminuvany.

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je nediľa

25. jun 2017


Юліаньскый календарь:

12.юн 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.