На пряшівскім святі і русиньске блудиско

Орґанізаторка акції - Пряшівска Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску (МО РОС), ся до памяти Пряшівчанів записала в тім найліпшім світлі уж минулого року свойов краснов акційов. Чом? Зато, же як єдна з мала русиньскых орґанізацій приносить на професіоналну сцену ТАД, в рамках проєкту РОС - Дні русиньскых традіцій, велике богатство русиньской културы і єй пестрой жанровитости. Так красні і пестро то было і на тогорічнім святі в Пряшові. Людей, приходячіх на пряшівскы Дні русиньскых традіцій, в підвечір 28-го октобра 2008 і сідавшых до стільців Театру Александра Духновіча (ТАД), за звучаня церьковных дзвонів витав на сцені величезный образ будовы РУСЬКОГО ДОМУ, русиньского недобытного храму в Пряшові. Істо собі каждый участник пряшівского свята Русинів міг уж на зачатку додумати, же на тій акції ся буде дашто споминати і тот НАШ І НЕ НАШ пренещастный РУСЬКЫЙ ДОМ. Выбор пряшівской МО РОС (С. Лисінова, Л. Губцейова, П. Крайняк, мол. і О. Сипко) на челі з єй председом Федором Віцом приготовив і т. р. богатый, інтересный і розмаїтожанровый проґрам – відеопроєкцію діятельста МО РОС в Пряшові, представліня обох церькви – ґрекокатолицькой і православной, русиньскый спів, танець, музику, дівадло, декламацію, модерный спів і т. п.

За звучаня гармонікы М. Ґарберы вышло на сцену четверо в крою выпарадженых молодых Русинів – дві дівочкы (М. Железна і К. Маґурова) і двоє хлопців (Л. Ґарбера і В. Барей) несучі меджі собов русиньску заставу і красні співаючі русиньску гімну Я Русин был, єсьм і буду. Люде поставали зо стільців у салі і співом ся придали ку молодым. Потім на сцену вышла модераторка вечера Зузана Галямова (геречка ТАД), котра отворила святочный вечір і привитала цінных гостів (В. Марушіна, діректора ПУЛС-у, Я. Допіряка, Т. Латтову, членів Дозорной рады РОС, Ґ. Бескида, председу Руського клубу 1923, Л. Матіска, председу Містной орґанізації Матіці словеньской в Пряшові, медіалных партнерів – шефредакторку Інфо Русина А. Кузмякову і робітників з кошыцькой СТВ Л. Чікія і М. Смерека і многых іншых), але і вшыткых участників акції Дні русиньскых традіцій в Пряшові.

А потім ся уж притомны могли спокійно заслухати до милозвучных мелодій русиньскых співанок в поданю знамых співачок Маріянны Железной з Хмельовой, сучастной солисткы ПУЛС-у, лавреаткы цілословеньского конкурзу Співы мого роду, Каткы Маґуровой тыж лавреаткы споминаного конкурзу, котра співать зо своїм отцьом і сестров (знаме Тріо Маґуровых з Гуменного), на гармоніці їм грав Михал Ґермушка. Радость было послухати і громовый спів парібків з ФК ШарішЛукаша Ґарберы, Владиміра Барея і Марека Ґреша за гармонікового допроводу ПаедДр. Мілана Ґарберы.

Святочный акт русиньскых традіцій поетічным молитвенным словом підсилила Любіца Губцейова, кедь задекламовала стишок Благовіщіня пресвятій Богородиці од свого родака з Няґова, русиньского писателя Осифа Кудзея.

Молоды членове Выбору пряшівской МО РОС Бц. Сілвія Лисінова і Мґр. Петро Крайняк у приготовленій відеопроєкції указали і розповіли притомным о розмаїтім културнім діятельстві орґанізації за тот рік.

Баржезно приємным неочекованьом, ожывіньом і збогачіньом цілого проґраму были театралны сценкы з гры БЛУДИСКО, котры на мотівы Л. Смочека написав сам Федор Віцо, председа МО РОС в Пряшові. Короткый вступ до Блудиска во формі розговору о тім, же пряшівскы Русины ся не мають де сходити, зробили молоды Русины – П. Крайняк із З. Галямовов. А потім уж професіоналны герці ТАД Василь Русиняк з Осифом Ткачом завели таку інтересну і трафну дебату о тзв. русиньскім блудиску, котре мало лем ВЫХОД, без ВХОДУ! (Люде уж на самы написы БЛУДИСКО – ВЫХОД реаґовали посміхованьом, бо їм то цалком ясні припоминало конкретну сітуацію коло Руського дому в Пряшові). У вікні провізорного дому – Блудиска стояв його пан (В. Русиняк) і никого до свого дому в ВЫХОДОМ не хотів пустити. А долов попід вікно блудив єден принагодный Русин (О. Ткач), котрый бы ся барз рад достав до днука, але проблем быв в тім, же тот дом не мав жадный вход, але лем выход. А чом то так є, о тім тоты двоми меджі собов вели інтересну дебату, котра у сидячой публікы выкликовала порядный і голосный не сміх а дослова регот. Єдным словом ПАН у вікні давав разныма і выбераныма словами бідному РУСНАЧКОВИ порядні наяво, же ся може і поторгати, но днука ся ниякраз не достане. Выслідком той бісіды (з боку пана порядні діректівной а з боку нагодного Русина безмочной) была лем барз маленька або скоро жадна надій... Із словами, же „може холем нашы внуци колись найдуть вход до того дому?!”одходив сперед русиньского блудного дому поуражаный і пониженый бідный РУСНАЧОК. Было то досправды реалне дівадло, котре указало на нашы найвекшы болячкы зо сучастного жывота Русинів у Пряшові. Кебы ся тоты сценкы маленько доповнили і розшырили о далшы дійовы особы, была бы з того інтересна реална гра про нашых професіоналных театралів.

Співачкы з ФК Габурчанка Емілія Ґубова і Марія Онуфрякова, але і співаци - їх мужове, Осиф Ґуба і Мірослав Онуфряк, котрым до співу грав Осиф Рим, своїма шумныма співами добрі трафили на ноту пряшівской публікы, котра ся співом придала ку ним а потім і порядні затляпкала.

На веселу ноту русиньскых стародавных, но все актуалных мелодій, заграли на устных гармоніках Інґ. Дімітрій Крішко і Серґей Петрик, з котрыма весело співала ціла сала ТАД. Они, з нагоды памятной даты - 90. річніці Взнику чеськословенькой републікы (было якраз в тот день), заспівали і облюблену співанку Томаша Ґарика Масарика.

Дакус модерного русиньского вітра задуло в подобі выступліня Осифа Кеселіці з його дівочков Александров. (Обоє з модерной русиньской ґрупы ЧУМЗБАҐЕРА зо Свидника). Отець співав і грав на ґітарі а Сашка го доповньовала краснов чістеньков гров на флавті. Но найвекшый вітриско з темпераментным танцьом на сцені наробили молоды пары з ФК Шаріш, котрый при Основній умелецькій школі М. Мойзеса в Пряшові веде Осиф Пірог.

Вшытко в салі і за сценов затихло, кедь М. Железна заспівала знаму русиньску молитвенну співанку о Русинах ростраченых по далекім світі - „єдны ішли за Дунай а другы аж за море...”. Было то красне закончіня приємні прожытого вечера. Іщі знама завершална гімна Най же буде добрый час співом і музиков вшыткых, выступаючіх і участників, і каждый одходив домів спокійный, в добрій наладі і сердцьом ожывленым русиньскыма традіціями.

Анна Кузмякова,

фото авторкы.

 

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

16. november 2018


Юліаньскый календарь:

3. новéмбер 2018

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.