Звыкы і традіції

Обсяг рубрікы

Край, де жыють Русины быв стороча одлеглый од центрiв штатных формацій а то на хоцьяку світову страну. Драга гев была довга i тяжка, уряды велё раз на тоту область якбы забывали. Велё жытелїв, того од світовых подїй далекого краю, довгы рокы не стрітило никого окрiм сусїдив з родного села, або людей з околишнїх сел. Самособов, днесь є то уж цалком інакше, но довгорічна ізолованость розвила свойскы звыкы i традіції, котры собі Русины передавали з ґенерації на ґенерацію i котры днесь можеме характерізовати як єдну з найвекшых девіз того краю. В рамках рубрікы Звыкы i традіції будуть опублікованы приспевкы заміряны на тоту значну часть ідентіты карпатьскых Русинів. Черьпаме з небарз популарізованых, но і так барз цінных робот етноґрафів, котры ся проблематіков заподівали в рамках своёй научной роботы. Іде о вольну інтерпретацію, котрой цілём не є научна екзактность, але приближыти звыкы i традіції шырокій публічности.

Пущаня припоминають зачаток Великого Посту

Фашенґы суть переходным часом міджі зимов і яров. Тырвають од Трёх Кралїв аж до зачатку Великого Посту. Іде о міцне вообще свято годованя і забавы, котре єсть популарне скоро во вшыткых реґіонах Словенська. Інтересне єсть, же у Русинів на северовыходї Словеньска і на Підкарпатю ся тот час як карневал з масками барз ниґда не славив. Вынятком были села на Спішу. Бурлива была головно послїдня недїля - сыропустная недїля, называна і Пущаня.

Roždestvo Christovo - Kristovo narodenie podľa juliánskeho kalendára

U väčšiny kresťanských veriacich oslavujúcich narodenie Krista podľa gregoriánskeho kalendára doznieva sviatočné vianočné obdobie sviatkom Zjavenia Pána - Troch kráľov. Pravoslávni kresťania a časť gréckokatolíkov, oslavujúcich Vianoce podľa juliánskeho kalendára, si na sviatok Troch kráľov zasadnú k štedrovečernému stolu, to znamená 13 dní neskôr ako ostatní kresťania.
Vyčerpávajúci, informačne hodnotný popis zvykov a povier súvisiacich s Rizdvom podal vo svojom príspevku СВЯТЫЙ ВЕЧУР Пiд Дукльов na stránkach Holosy.sk Maťo. Dnes sa veriaci zídu na bohoslužbách nazývaných Veľké povečerie - Velikoje povečenie. Po Štedrom dni, vo štvrtok 7. januára, oslávia sviatok narodenia Spasiteľa - Roždestvo Christovo, v piatok sviatok Zbor presvätej Bohorodičky - Sobor prsv. Bohorodici  a 9. januára si pripomenú prvomučeníka sv. Štefana - Sv. prvm. Štefana. Sviatok Bohozjavenia pripadá na 19. januára.
Či už vo vašom domove oslavy vianočných sviatkov doznievajú, začinajú alebo „druhé“ Vianoce su pre vás vhodnou príležitosťou pre stretnutie v širokom kruhu rodiny u starých rodičov prajem Vám príjemne prežitie týchto dní a len to dobré v začínajúc roku 2016 (podľa juliánskeho kalendára začína 14.januára). Verím, že Holosom zostanete verní aj v tomto roku a svojim záujmom podporíte zmysel existencie tohoto otvoreného webového projektu.

Иде селом русинськый бетлегем (Різдвяна игра из Ставного)

Уж минуло веце ги двадцять років, як найшов им школську тейку помежи папіря мого прадіда Михайла Падяка (1886–1964) – вецерічного старосты (1920–1944) великого верховинського села Ставне, што ся розлїгат під горов Черемхов у долині річкы Уж. Суть то шість пожовклых листів из сценаріём бетлегема, ци як то позначеноє на тітулі – «Рождественной игры», котру мы туй ниже публікуєме.

СВЯТЫЙ ВЕЧУР Пiд Дукльов

Приходит час Рiзствяных Свят. А прото’м ся розгоднув вам описати звыкы i повiры люди пiд Дукльов споєны зо Святым Вечером.
На Святый Вечур ся стават барз скоро рано а то i з практицкых доводiв – треба шытко нарыхтувати на три дни свят. Потрiбно нарыхтувати дрыв, кормиво про звирята, ґаздынi мусят наварити вецей їсти, бо у нас ся на Рiзство николи не варит їсти. Дакуй з рана треба шыткым повертати што маме пожычане, бо брез свята немат быти коло обыстя нiч пожычане. На Святый Вечур ся не ходит по хыжох, бы зме до дакого незанесли бiду. Хлопи ся венуют ґаздiвский роботi, бабы варят їсти i прячут хыжу а дiти параджат стромик. Стромик ся в русинскых хыжах не робит лем тодыль, кiдь мают у родинi жалобу (ши не перешол рiк од смерти ближнього). Познам припады, же кiдь умер дiд а у родинi мали малы дiти та непарадили стромик а прутяну мiтлу. Перед вечером ся цiла родина запаят до кормiня звiрят, бы нич на господарстви незостало тот вечур голодне.

Sviatok svätej Lucie - najvýznamnejší stridží deň vo zvykoch Rusínov

Svätá Lucia (Лукия Сиракузская) je patrónkou slepých. Lucii už ako kresťanke vnútili pohanského ženícha, ktorého očarili jej krásne oči. Lucia si oči vylúpila a poslala svojmu ženíchovi. Panna Mária ju za to odmenila novými, ešte krajšími očami. Jej deň sa medzi katolíkmi oslavuje 13. decembra. Podľa "starého" juliánskeho kalendára sa oslavuje 26.decembra. Rôzne zvyky boli k tomuto dňu tradované aj u Rusínov.

Свято святого Миколая в маґічных обрядах старых Русинів

Свято святого Миколая є в сучасности споёване з чіжмічками на облаку, в котрых дїти очековують солодке і овоцину. Миколая дїти тыж стрїчають в містї, в школї або їх навщівить дома та просить ся як ся справовали через цїлый рік. Дїти ёму зарецітують стишок, заспівають співанку та за то дістануть солодке і оцоцину. Своє місце мав тот день і в старых звычаях Русинів. Він быв звязаный, подобно як і свято св. Андрія, з дївоцькыма маґічныма обрядами і звыками народно называныма ворожениє (дївочі ворожіня).

Русаля, Русаля, богаты Русаля

На 50. день по Великодных святах выходить свято День Святой Тройцї (Сошествие Святого Духа). Про дакотрых ґрекокатоликів свято День Святой Тройцї было уж минулу недїлю - 24.5, но про другых ґрекокатоликів і про православных выходжать аж на недїлю теперішнёго тыждня - 31.5. Подля того чі утримують ґреґоріаньскый або юліаньскый календарь. У Русинов ся тото свято зове і як Русаля ( Тройця, Зелены свята). Oріґінално быв святом умертых, але свою прастару поганску функцію уж давно стратило. Днесь єсть означованый як свято зеленї, ростлинство і сімболізує буйну веґетацію зачінаючого ся лїта. Характерістічным сімбоплом суть посвячены ліповы або лїсковы конарикы, котры мают охранну функцію перед нещастямі і вшыткым злым. Парадять ся з нима домы і господарьскы будовы. В церкви посвячены конарикы, запіховалі колиська господары до своëй орной земли, жебы град уроду незагубив. Русаля ся славило звычайно три днї. По богослужбі в першый день свята обходжовала процесія зо заставами, іконами і священиком земли, посїяны зерном, і священик їх святив посвяченой водов. На меджах села ся закоповав деревяный крест, котрый мал хранити уроду.

Великдень – Пасха – Воскресениє (Воскресіня) Исуса Христа

Великдень - Пасха - Воскресениє (Воскресіня) Исуса Христа, то шытко сут лем синонимы того истого найвекшого християнского свята у році. Так як нашы предкове, и мы суй циниме тото свято, во великым го святиме и дотримуєме з тым святом споєны звыкы и обычаї, котры часто и не мают християнскый характер, но належат до нашого културного богатства вытвореного нашыма предками. У тым чланку ся хочу венувати акурат тым звыком і обычаём якы ся утримали дотеперь, но на дакотрых мисцёх приведу і обычаї і поверы, якы были в минулости.

Pysanky – tradičné symboly Voskresenija Krista a jarného prebúdzania prírody

Veľkonočné kraslice, pysanky, farbanky alebo jaječka sú typickým a originálnym prejavom ľudovej tvorivosti Rusínov. Dievčatá a ženy kraslice zdobia (pišut pysanky) na Veľký piatok (Strastnu pjatnicu). Najčastejšie sa zdobia slepačie, zriedkavejšie tiež kačacie a husacie vajcia. O pôvode zvyku maľovania pysanok existuje niekoľko legiend. Na Lemkovine sa traduje, že keď išiel Ježiš Kristus na Golgotu, Židia doň hádzali kamene. Nie každý kameň trafil Ježiša, ale ten, ktorý sa dotkol Ježiša, zmenil sa na pysanku. Na pamiatku tejto udalosti, maľujú sa dodnes pysanky.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je sereda

23. august 2017


Юліаньскый календарь:

10. áвґуст 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.