Домíв

Язык і література

Темы дізертачных робот з карпаторусиністікы

2. май 2012 - 14:35 послав Петро

Філозофічна факулта Пряшівской універзіты на своїй вебсторінцї опубліковала темы дізертачных робот окремых школителїв на академічный рік 2012/2013.

В штудійнім одборї 2.1.28 славяньскы языкы і літературы в штудійнім проґрамі славістіка є выписаных по першырыз пять тем з русиньского языка і літературы доц. ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД. Потенціалны докторанды, котрых інтересує сфера карпаторусиністікы і перспектівно уважують ся нёв занимати професіонално, можуть собі выбрати з наслїдуючіх тем:

1. Лексікално-штілістічны аспекты русиньского языка в умелецькій прозї Марії Мальцовской.

2. Языкова култура і языкова норма сучасных русиньскых масмедій в СР.

3. Язык русиньской літературы народного возроджіня і сучасный русиньскый літературный язык.

4. Тенденції розвоя языка карпатськых Русинів на сторінках періодічной пресы другой половины 19. ст. – першой половины 20. ст.

5. Русиньскый літературный язык в процесї зближованя варіантів.

Приглашкы на докторандьскы штудії ФФ ПУ приїмать до 4. юна 2012.

Веце інформацій мож найти на: http://www.unipo.sk/1071.

»

Николай Гвозда - Великодны традіції

16. áпріль 2012 - 17:09 послав Петро

Зима ся минула,
скоро уж ярь буде,
великодным святкам
радують ся люде.

Ты рочіты святка
веселы бывають,
бо на давны звыкы
люде памятають.

Стары традіції
люде дотримують,
кобричкы і паскы
святити рихтують.

Сыр, масло і шовдру,
кобасу, яєчка
шувні поскладають
собі до кобричка.

Принесуть до храму
кобричок, пасочку,
красну мальованку -
яйко-писаночку.

Як прийдуть парібци
дівкы обливати,
найкрасшы яєчка
треба бы їм дати.

»

ПРОПОЗІЦІЇ НА ДУХНОВІЧІВ ПРЯШІВ 2012

5. áпріль 2012 - 8:38 послав Silvia Lysinová

Русиньска оброда на Словеньску выголошує на рік 2012 цїлословеньску сутяж в умелецькій декламації на русиньскім языку під назвов Духновічів Пряшів 2012. В сутяжі можуть брати участь дїти матерьскых школ, школярї середнїх школ, учілищ, штуденты высокых школ тай дорослы, в становленых катеґоріях 0-5.

»

Русиньскый словник

28. фебруáр 2012 - 20:03 послав kory
Слово є ґрунтом каждого языка. Є то найменша єдиніця языка, котра мать якесь значіня. Карпаторусиньскый язык є богатый, наприклад діалектный словник Миколы Грицака закарпатьскых бісїд обсягує коло 300 000 словок. Но словеньскы Русины дотеперь не мають інтернетовый словник, якый бы быв легко доступный і забезпечив доступне і швыдке гляданя потребного слова.
На початок сьме вырїшыли опубліковати словеньско-русиньскый словник в латиніцї і кіріліцї. Словник мать коло 43 000 перекладаных двоїць, цїль быв жебы зачати з найросшыренїшыма словками. Поужыта є тіпічна сістема інтернетовых словників, же найдете лем словко без подробнїшого попису.


»

Путованя Мароша Крайняка русиньскым простором в ёго дебутовій прозї Карпатія

27. фебруáр 2012 - 1:13 послав Петро

Автор прозы (походжінём із села Вышня Ялова – окрес Свідник) путує русиньскым простором тай уважує над ёго долёв і долёв ёго людей. Вступує до країны і локаліт якы лежать нелем на теріторії Словеньска а ай на Лемковинї (Польско), на Підкарпатьскій Руси (Україна), а в еміґрантьскых кругах (США а Братїслава).
У вступных капітолах є у фраґментах назначена часть недавной історії, котра была головнов прічінов нарушіня компактности того етніка. Далшый текст поступує до сучасности а говорить о авторовій конфронтації з реалітов Русинів а реалітов цїлого простора, котрый в ёго оптіцї напрямує к фаталному вывою.

»

Александер Павлович - Новий Рік

1. януáр 2012 - 20:38 послав Петро

 

Новий Рік

Уже старий год проминул,
А новий настає,
В новым годі старе солнце
На небі остане.

В новым годі ачей старе
Солнце омолодне,
І огріє Русинове
Серденько холодне.

»

Vyhrajte knihu Carpathia o putovaní Maroša Krajňáka rusínskym priestorom

7. децéмбер 2011 - 16:50 послав Петро

Maroš Krajňák, rodák z rusínskeho sela Vyšná Jedľová vydal nedávno svoju debutovú prózu pod názvom Carpathia. Som rád, že autor prišiel s návrhom venovať jeden výtlačok knihy do súťaže, ktorú na Holosoch vyhlásime. Po dohode s autorom sme sa rozhodli venovať knihu tomu súťažiacemu, ktorý pútavo zareaguje na nasledujúcu úlohu.
Zadanie priamo od autora:
"Može by jem sa zamirial na "Andija Pysanskoho" (aj ked je to fenomen može lem z okolyci Svydnyka). Knyžku by jem venoval dakomu (vybranonu), chto na HOLOSY.SK (abo FB fanpage Holosy) pišľe Andijovu fotku (može dachto mat), abo naj napyše o Andrijovi dajakyj realnyj sprostredkuvanyj prybeh, abo vlastnyj zažytok."
Súťaž trvá minimálne do 1.1.2012.

»

Серґiй Ворон – «Станiслав Руський»

22. октóбер 2011 - 22:29 послав mato

Серґiй Ворон приносит своïм читателём далше незвычайне выданя, цалком несподiваный нагляд на такы ричi, котры ся вытворили сторiчами и не пидлiгают ниякому науковому кореґуваню.
Першый дiл – книга «Гуцули, Божi Соколи» (2010), обознамила читателiв з новов формов порозумлiня етимолоґiï назвох мiстох, сел, прозывок i призвиск. Тота книжка є основов про порозумлиня другого дiлу – книгы «Станiслав Руський».
Так як на прикладi етнониму Гуцули так i на прикладi назвы Станiслав автор высвитлює реальну можливисть розкодувати гоцьяку назву, або гоцьяке призвиско.
Автор у книжци «Станiслав Руський» читателiм реальнi хказує моменты розкодуваня, котры сут основов про шыткы найновшы выскумы – баревны фраґменты давной картоґрафiï, котры сут доказом «паранормалной», неформалной етимолоґiï.

»

Серґiй Ворон – «Гуцули, Божi соколи»

4. октóбер 2011 - 13:53 послав mato

«Гуцулы не сут збiйникы а охранцёве» таку гипотезу уваджат во своïй книжци иванофранкiвскый аматерскый литераровед Серґiй Ворон. Його книжка «Гуцули, Божi соколи» є вызвов про офицiялну литерарну науку, накелё во своïх етимолоґiцкых выскумох Серґiй Ворон приходит ґу несподiваным выследком, котры вывертают теорiï литерарных ведцив.
Накелё литератна веда дотеперь не доказала розшифрувати карпатскы назвы, автор ся роздумал приступити ґу тайнам Карпатского реґiёну нетрадичнi. Ёго методы уможнюют розкодувати гоцьяке призвиско або назву села. Основов розшифруваня є рештаврацiя старых славянскых охранно-сторожных терминiв, котры автор роздiлил до скупин. Подля автора – призвиска жытелiв Карпат сут вытворены з двох-трёх закладiв а сут одводжены од их професiï в охранным системi, накелё векшына з них жыла в Карпатах з цилём охороняти села, мiста, краïну.

»

Духновічів Пряшів 2011 в штатістіках

29. септéмбер 2011 - 8:35 послав Silvia Lysinová

12-ый рочник Духновічового Пряшова  запише ся до історії діятельства Русиньской оброды на Словеньску,  главні в тім, же  на конкурзі  брали  участь декламаторы аж  з 10-ох окресів, конкретні:  Снина, Меджілабірці, Свідник, Бардійов, Стара Любовня, Стропків, Сабинів, Кошыці, Брезно а докінце - з Новых Замків.  Што вєдно творило участь 12  основных шкіл, дві  ґімназії, готеловой академії  і ФФ Пряшівской Унівезніты, што значіть, же на тогорочнім Духновічовім Пряшові брало участь цілково  129 декламаторів. Тогорочный цілословеньскый конкурз быв вызначный і в  тім, же попершый раз на нім брали участь школяри з Русиньской школы в Чабинах, під веджіньом діректоркы школы Марії Ясиковой, так само попершый раз участь на Духновічовім Пряшові брали діти з ОШ в Якубянах (старолюбовняньского окресу), котрых на конкурз ініціовав Інж. М. Караш. По першыраз участь на конкурзі брала і штудентка русиньского языка ФФ ПУ Майка Шуркалова з Бехерова, котра на універзіті штудує другым роком.  Попершый раз брав участь на такій акції і заступця Русинів зо сусіднього Мадрярьска - Ґабрієл Гатінґер, вызначный русиньскый поет і писатель, бывшый член СРР за Мадярьско, котрый окрем члена пороты на акції выступив і з рефератом як раз на тему Духновіч, його діятельство і переклады Духновічовых стишків з мадярьского языка.  На тогорочнім Духновічовім Пряшові змагало ся в катеґоріях од О-ой аж по 5-ту катеґорію, де попершый раз брало участь найвеце декламаторів в тій наймолодшій О-ій катеґорії. Змагало ся в пятьох жанрах: поезія, проза, властна творчість, духовна творчість і малы сценічны формы. Найвеце декламаторів приголосило ся до катеґорії проза. Тото хоць лем в короткости характерізує 11-ый рочник Духновічового Пряшова.

»
Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Перегляд акцій

подробнїшый перегляд

Лемківске інтернетове радіо

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Найчітанїшы статї

Найслуханїша музика

Камаратьскы сторінкы

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Hand Made Šperky

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

18. maj 2012

Gregoriánsky kalendár:

mučenik Teodor Ankir´skyj

Юліаньскый календарь:

5.май 2012

Муч. Ірини

Мапа русиньскых сел на Словеньску

Мапа русиньскых сел на Словеньску

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.