На Підкарпатьскій Руси і у нас жыє велё птахів. Днесь але жыєме кус одторгнуто од природы а уж не знаме вшыткы жывотины якы в нашій країнї жыють.
Александер Грабарь (1883 - 1959) є міджінародно узнаваный орнітолоґ, котрый писав много языками, наприклад і по мадярьскы, по нїмецькы а по русиньскы.
Свою роботу Птаство Подкарпатской Руси (Avifauna Carpathorossica) опубліковаав в роцї 1931 в часописї Подкарпатска Русь і загорнув там вшыткых птахів, котрых быв годен відїти на Підкарпатській Руси а часточно там были загорнуты і теріторії выходного Словеньска.
На основі того были створены вікіпедічны статї, веце ці менше комплетны о птастві з назвами такыма як їх захопив Александер Грабарь в першій половинї минулого стороча.
Букова Гірка ся находить недалеко од сел Буківці, Ґрібів і Вільшавка. Назва Букова Гірка по старославяньскы значіть Руська-Русиньска Гора, што є етимолоґічно одводжене од значіня Быкова Гора. Переданя людей повідать, што монастырь на Буковій Гірці заложыв в 10
. стор. монах Арсеній Босак. Леґенда говорить, што зроджіня монастыря є споєне із провіджінём єдного сліпця на тій горі. Як дар і память выздравленый, ёго родина і селяне Буківце поставили на Буковій Гірці каплічку, потім монастырь. Од тых час аж до року Божого 1945 ту жыли монахы-васіліяне. На Буковій Гірці были поставлены три церкви: Церьков Сошествія Св. Духа, Церьков Св. Петра і Павла і Церьков Воздвіженія Честного Креста (стоїть аж дотеперь, є на образчіку).
Література: J.V.Timkovič,OSBM: Letopis Bukovského monastyra
Пiддуклянскый край вдяка своïй стратеґицкий полози был все обходным i войновым путём. У 20 столитю в тым краю пробигали тоты найвекшы боï в рамках двох свiтовых воєн, по котрых в краю зистал великый почет памятникив и теметовив. В скоршых столитёх краём переходили войска Кутузова, Ребиндера, Морозинского и другых. На єднодухшый переход войск и воєнской техникы были потрiбны добры и утримуваны драгы, котры ся ставляли главнi в кризовых часох а то з двох доводiв – грозили войны або воєнскы конфликты а в тым часи был нарiд у великий бидi, прото владнуча елита мусила дати людём даяку роботу, можливисть заробити даякы грошы, бы миджи народом не взникали взбуры.
9. júna 1866 došlo medzi rusínskou obcou Zboj na slovenskou území a obcou Kňahiňa na Ukrajine k pádu obrovského meteoritu. Meteorit sa po páde rozbil na množstvo úlomkov rôznej veľkosti. Celkom sa pri Zboji našlo 75 kusov, ktoré putovali do múzeí v Petrohrade, Budapešti a Viedni. Najväčší kus váži viac ako 286 kg a je považovaný za najväčší meteorit, ktorý sa našiel na území Európy. Dnes patrí k najcennejším exponátom historického múzea vo Viedni.
Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.
Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.
Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.
Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.