Край і природа

Обсяг рубрікы

Русины заселюють край ґеоморфолоґічно называный Выходны Карпаты. У часі розмаху турізму в бывшім Чеськословеньску, туріста лем малоколи заблукав до невысокых гiр, густых, темных лiсів i узькых дебрів. Но днесь є ітнерес о новы турістами не барз облiганы области, вдяка чому ся Выходны Карпаты ставаюь все вецей навщіевованiйшов областьов. У рубріци Край i натура суть публікованы iнформацiï о ітнересных турістічных цілях у Выходных Карпатах Не піде ту лем о опис і фоткы деревяных церьквей, але i о тіпы на інтересны турістічны трасы, выступы і описы турістічнї інтересных місць

Интернетова странка,,лаборецко.нет,

Достало ся ми к прочитаню интернетова странка,,лаборецко.нет,, а так кидь кликнете на,,хранены уземя,,так суть там уведены три.Як то же аутор так малинкой области як э ,,лаборецко,,неувед и далшу а то ПР Ярчиска...то он незнат...и то што мало э там и то незнаме?

Історічны мапы областей обываных карпатьскыма Русинами

Мапа сел з вецей як 10% жытелів русинской народности на основі списованя народу з 1930 і 2001 року

Мапы доступны через Google Maps. Ціла мапа ся зобразить по кликнутю на образчік. Чорным суть означены села, де было при списованю народу у 1930 роцї веце як 10% жытелїв руськой народности а у 2001 роцї быв тот показник низшый як 10%. На зелено суть означены села, де было веце як 10% жытелїв руськой/русиньской народности в обох списованях – у 1930 i 2001 роцї.
Веце інформацій у статї - Русиньскы села - мапа сел з веце як 10% жытелїв русиньской народности подля выслїдків списованя народу у 1930 і 2001 роцї


Мапа теріторії обываной карпатьскыма Русинами в 1920 роцї

(маповый підклад copyright © by Paul R. Magocsi)

Мапа теріторії обываной карпатьскыма Русинами в 1910 роцї

(маповый підклад copyright © by Paul R. Magocsi)

Мапы суть доступны через аплікацію Zoomify. На перегляд мусите мати у своїм переглядачу поволеный JavaScript і наіншталованый Macromedia Flash Player, котрый собі можете стягнути гевгев.
Вецей інформацій у статї- Історічны мапы областей обываных карпатьскыма Русинами доступны на Голосах






















































Птаство Підкарпатьской Руси

На Підкарпатьскій Руси і у нас жыє велё птахів. Днесь але жыєме кус одторгнуто од природы а уж не знаме вшыткы жывотины якы в нашій країнї жыють.

Александер Грабарь (1883 - 1959) є міджінародно узнаваный орнітолоґ, котрый писав много языками, наприклад і по мадярьскы, по нїмецькы а по русиньскы.

Свою роботу Птаство Подкарпатской Руси (Avifauna Carpathorossica) опубліковаав в роцї 1931 в часописї Подкарпатска Русь і загорнув там вшыткых птахів, котрых быв годен відїти на Підкарпатській Руси а часточно там были загорнуты і теріторії выходного Словеньска.

На основі того были створены вікіпедічны статї, веце ці менше комплетны о птастві з назвами такыма як їх захопив Александер Грабарь в першій половинї минулого стороча.

http://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8

Монастырь на Буковій Гірці

Букова Гірка ся находить недалеко од сел Буківці, Ґрібів і Вільшавка. Назва Букова Гірка по старославяньскы значіть Руська-Русиньска Гора, што є етимолоґічно одводжене од значіня Быкова Гора. Переданя людей повідать, што монастырь на Буковій Гірці заложыв в 10. стор. монах Арсеній Босак. Леґенда говорить, што зроджіня монастыря є споєне із провіджінём єдного сліпця на тій горі. Як дар і память выздравленый, ёго родина і селяне Буківце поставили на Буковій Гірці каплічку, потім монастырь. Од тых час аж до року Божого 1945 ту жыли монахы-васіліяне. На Буковій Гірці были поставлены три церкви: Церьков Сошествія Св. Духа, Церьков Св. Петра і Павла і Церьков Воздвіженія Честного Креста (стоїть аж дотеперь, є на образчіку).

Література: J.V.Timkovič,OSBM: Letopis Bukovského monastyra

Osiň v Karpatoch

ФЕРЕНЦИВКА

Пiддуклянскый край вдяка своïй стратеґицкий полози был все обходным i войновым путём. У 20 столитю в тым краю пробигали тоты найвекшы боï в рамках двох свiтовых воєн, по котрых в краю зистал великый почет памятникив и теметовив. В скоршых столитёх краём переходили войска Кутузова, Ребиндера, Морозинского и другых. На єднодухшый переход войск и воєнской техникы были потрiбны добры и утримуваны драгы, котры ся ставляли главнi в кризовых часох а то з двох доводiв – грозили войны або воєнскы конфликты а в тым часи был нарiд у великий бидi, прото владнуча елита мусила дати людём даяку роботу, можливисть заробити даякы грошы, бы миджи народом не взникали взбуры.

Dokument České televize: Návraty k divočině - Poloniny

Tomáš Kočko vás zavede do hor za zubry, do divokých bukových pralesů a pod horami i k dřevěným kostelíkům. Spolu s ním se ocitneme na trojmezí Slovenska, Polska a Ukrajiny, kde významné zastoupení mezi obyvateli měli Rusíni a z nich především Bojkové, Lemkové a Huculové. Písnička, kterou Tomáš pro tentokrát zvolil, náleží právě k folklornímu odkazu Bojků. Jak už jsme si mohli uvědomit i díky Ivanu Olbrachtovi, polonina je mezinárodně akceptované ukrajinské slovo pro vysoko položené horské louky ve východních Karpatech. Jako dominantní charakteristika daly tyto louky i podnět pro název celé krajiny.

Najväčší európsky meteorit Knyahinya spadol v roku 1866 neďaleko obce Zboj

9. júna 1866 došlo medzi rusínskou obcou Zboj na slovenskou území a obcou Kňahiňa na Ukrajine k pádu obrovského meteoritu. Meteorit sa po páde rozbil na množstvo úlomkov rôznej veľkosti. Celkom sa pri Zboji našlo 75 kusov, ktoré putovali do múzeí v Petrohrade, Budapešti a Viedni. Najväčší kus váži viac ako 286 kg a je považovaný za najväčší meteorit, ktorý sa našiel na území Európy. Dnes patrí k najcennejším exponátom historického múzea vo Viedni.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Перегляд акцій

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Hand Made Šperky

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

18. maj 2012

Gregoriánsky kalendár:

mučenik Teodor Ankir´skyj

Юліаньскый календарь:

5.май 2012

Муч. Ірини

Мапа русиньскых сел на Словеньску

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.