Історія

Обсяг рубрікы

Історія Русинів не є простым ани веселым росповіданём. Малокотра область в Европі перешла такым тяжкым i роспоруповным вывоём. Русины были все частёв дакілько штатных формацій, у каждім з них мали інакше поставліня, векшынов цалком інакше за якым прягли. В каждім з них была область заселена Русинами найбіднїша. В історічных роботах є проблематіка історії Русинів або цалком забыта, або їй історіци присвячують лем счасти в рамках історії штатотворных народів. У рубріцї Історія дістануть свій простор інформації з історії Русинів, но і статі описуючі вызначны історічны подїї реґіону: Карпатьско-дукляньска операція, Акція Вісла, дїяльность Бандеровцїв, но i церьковна історія.

Выгражне письмо русиньскых збойників з околиці Бардеёва (датує ся приближно з року 1494)

Худобны ґаздове, котры пішли за збойників ся стримовали коло обходных доріг, де мали найвекшу надію дашто пірвати. Бардеёвчане дась-тівко з них хопили і забили. Трёх обісили а єдного стяли, як то видно в лівім рогу письма. Прото збойнийі послали выгражне письмо. Є адресоване паном місьтской радниці в Бардеёві. На письмі суть накреслены: шыбениці з обісеныма, шабля, мітла , ватра і ручниця. Місто печати є выпалено 6 дір, великы як конець палця.Текст э написапый латиньков:

Запис на старим буку

Пiддуклянскый край вдяка своïй старочнiй културнiй i социалнiй изолациï од околишнёй штатотворной териториï а наопак вдяка обходнiй дразi мiджинародного вызнаму до гнесь патрит миджи детайлнi неперескуманы мисця. Дакотры гисторицкы змiнкы о тым краю мают своє оподстатнiня и в людовых леґендох, но о дакотрых фактох ся ниґде инде не дознаваме а информацiя о них в нас выволує жажду по одкрытю незнамого.

Збійникы і маґiя

Руснацкый край – край высокых гiр а европскых торговых путiв был сторичами звязаный и з чиннистьов збiйникив. Єдны збоювали бо их ґу тому гнала бида и голод, другы збоювали як протест проти панчизми а дакотры лем так, бо ся родили у родинi збийника а иншого жывота не знали.
Збiйникы – тема тяжка, загадочна, велё раз импретувана лем з єдного погляду. Но i збiйникы были лем обычайны смертельны люде, котры не знали келё днiв жывота их чекат або ци ся дожыют заране. И они потрибували мати у жывотi урчиту психичну пiдпору, бы ся цитили быти силными нелем на тiли але i на души. Накелё збiйникы робили тото, што ся причило церкiвным наказанём, обертали ся на маґiцкы уконы, якым вирили, же им принесут серенчу у жывотi, долгый вик, несмертелнисть.
Подля захованых леґендох и приповидок, збiйникы вирили, же як зробят даякый тяжкый «дияволскый» грiх, набудут дияволскы власности, не буде их можливе поïмати, поранити, забити и т.п.. Перегрiшкы бы ся дали роздiлити миджи такы три групы.

Dr. N. A. Beskid - Karpatorusskaja pravda (1932)

Книгу написав історік Др. Николай Бескид  і є то фактічно доповнена книга Карпаторусская древность. Выдана была в Америцї року 1932. Писана є русскым языком, латиньскыма буквами.

Др. Бескид вынаклав велику намагу жебы сконцентровав арґументы о автохтонности Русинів на Словеньску.

Занимав ся населїнём выходного Словеньска з історічных і лінґвістічных поглядів. Русиньскый рух быв у часї выданя кус радікалізованый і тота книга ся несе у тім дусї.

Книгу можете прочітати гев

Vyseľiňa Rusnakiv-Lemkiv iz jich ľubych hor v r. 1947 – Akcija “Wisla“

28.4.1947 o 4:00 rano vecej jak 17 tisjač vojakiv "Wojska Polskiego" (WP) rozpočali špecijalnu akciju "Wisla", jak zmušane vyseliňa Rusnakiv-Lemkiv i Ukrajinciv z teritoriji Lemkoviny na zapadny zemľi Poľska, ziskany od Ňimciv. Vtody oddily NKVD i Českosloveňskoj armady zablokuvali hranici. Byla to poliťična akcija, jak sja zbaviti Rusnakiv i Ukrajinciv v Poľsku i vytvoriti komunističnyj monoetničnyj štat Poľakiv. Hlavnym ciľom Poľska tu byla likvidacija ukrajinskoho podsveťa nezavislosti v Poľsku, cí rozbyťa UPA. Rusnakiv-Lemkiv i ukrajinskych protivnikiv - ci Ukrajinciv Poľaky nerozlišovali a považovali za jeden narod, a tak poterpili Rusnaci, ľude virny i nevinny, jich ďiti i cily rodíny.

Vyseľiňa Rusnakiv-Lemkiv iz jich ridnych zemeľ v rokach 1944-1947

Na Lemkoviňi v časi oslobodžiňa žylo kolo 140-160 tisjač Rusnakiv. 9.9.1944 byla v Lubliňi pidpisana zmluva medži "Polskim Komitetem Wyzwolenia Narodowego" i vladov ZSSR o vzajomňij evakuaciji ľudej. Z Poľska na Ukrajinu mali vycestovati Rusiny, Ukrajinci i inšy narodnosti a iz ZSSR do Poľska malí byti evakuovany Poľaci i Žyde. Dobrovoľňo pišli na Ukrajinu lem dakotry Rusnaky, kotrym bylo čerez vojnu zničene gazďivstvo.

Одкы угорьскы Русины діставали церьковны книгы?

По церьквах угорьскых Русинів іщі нынї можеме відїти много писаных книг. Одкы же ся они брали? Писали їх вандрівны писарї, про котрых ся іщі теперь утримала память міджі народом. Тых писарїв прозывали чорнокнижниками, а то од чорной книгы, яку всягды такы писарї зо собов носили; з той книгы они робили одписы, котры по селах зіставали. Они были або монахами, што повтїкали з монастырїв, або світьскыма людми, што набрали векшой наукы в монастырях.

Талергоф і Терезін

В другій половині 19. стороча ся в Ракуско-Угорску зачало народне оброджіня Русинів внимане многыма дїятелями галицько-русиньского оброджіня як навернутя ку сполочній російскій култури і приналежности ку єдиному російскому народу  - такзване москвофільство.
Подля свідоцтва М. Грушевского, в руках москвофілів ся находили вшыткы народны орґанізації   в Галичі, на Буковинї  і Підкарпатскій Русі.

Podobné osudy volynských Čechov a rusínských reoptantov zo severovýchodného Slovenska na Ukrajine

Zmena štátnej príslušnosti na základe slobodného rozhodnutia človeka je označovaná ako opcia. Optanti sú potom ľudia, ktorí sa k tomuto kroku rozhodnú. Zložitá sociálna situácia, predstava o lepšom pracovnom uplatnení a vyššej životnej úrovni sú najčastejšími príčinami presídlenia. Často sa však ilúzia o krajšom živote v cudzine rozplynie a optanti sa vracajú späť do svojich domovov. Reoptanti sú potom ľudia, ktorí sa presídlili spätne a bola im navrátená aj štátna príslušnosť. Časť českých občanov, dnes označovaných ako Volynskí Česi a Rusínov zo severovýchodného Slovenska spája podobný osud. S odstupom približne sto rokov si vysnívali podobný sen - lepší život vo volynskej oblasti na území súčasnej Ukrajiny. Pre väčšinu z nich sa však sen rýchlo rozplynul a zo všetkých síl sa usilovali o návrat domov.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Перегляд акцій

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Hand Made Šperky

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

18. maj 2012

Gregoriánsky kalendár:

mučenik Teodor Ankir´skyj

Юліаньскый календарь:

5.май 2012

Муч. Ірини

Мапа русиньскых сел на Словеньску

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.