Бламаж

Сімнадцять сліпых діпломатів европскых держав і Европской унії, котры оцінили по нащіві Берегова і Мукачева, же є з народностныма меншынами вшытко в порядку, є скоріше діпломатічна бламаж як реална інформація о стані в тій справі. Вопросом лем є, кому то має помочі.
-

Як інформовав портал Mukachevo.net, у віторок 28-го новембра 2017-го року діпломаты 13-ох европскых держав і штирьоми представителі Европской унії навщівили Берегово і Мукачево. І в єднім і в другім містах інтересовали ся і сітуаційов односно позіції народностных меншын. Є інтересным, же то знали вырішыти без того, жебы реално говорили з меншынами, припадно, жебы думкы меншын, ліпше повіджено холем єдной меншыны, што собі поясниме далше, брали серьйозно.
-
В Мукачеві діпломатам стачіло, же на стрічі із головов міста Андрійом Балогом чули од Балогы, же не є жадных проблемів. Докінця ся реалізує реконштрукція Дому народностных меншын, в якім пак можуть народностны орґанізації проводити свою діялность. Уж ся не пише о тім, а якбач ся о тім ани не бісідовало, же тот дім, котрый теперь має служыти меншынам, быв перед часом русиньскый, і якось уж не є. Хоць можеме повісти, же Мукачево є досправды про Русинів одкрытым містом, в рамках україньскых обставин, кідьже там якыйсь наш рух годен існовати і робити і події, не бісідуйме, же є вшытко в порядку. І не бісідуйме, же обще є там вшытко з меншынами в порядку. Ачей Ромове там ничім не терплять? Жыды? Могли бы сьме продовжовати. Покля діпломаты хотіли знати, як ся жыє меншынам, чого не были запрошены і представителі меншын? Або чого не ішли панове діпломаты і за представителями меншын, жебы їм повіли, як є вшытко в порядку?
-
Несподівано, ани в Берегові ся не нашов жаден проблем. Траґікомічне є, же проблем ся не нашов, хоць там діпломаты стрітили ся холем з єднов меншынов – мадярьсков. Окрім дебаты з веджіньом міста навщівили і основну школу з мадярьскым навчалным языком, де їм педаґоґове повіли, же вдяка новому освітньому закону выникають тяжкости, і же найліпшым рішіньом бы было, і за думками родічів дітей, жебы ся вшытко і далше учіло по мадярькы і єдночасно звекшыла кількость годин державного языка. І же такый пілотный проєкт чотири рокы тому быв наштартованый і приніс добры резултаты.
-
Но, як уже было спомянуто, представителі наперек тому не оцінили сітуацію неґатівно. Навспак, за їх думками меншыны на Україні мають шырокы права і суть добрі хоронены законодавством Україны. Докінця, же ани не у вшыткых державах Европской унії мають меншыны таку підтримку як на Україні. Фіґлі фіґлями, вернийме ся до реалности.
-
Іти досліджати стан меншын без стрічі з меншынами є бламаж сама о собі. Покля тото лыґнеме і не задусиме ся коло того, пак ся можеме задумати над вопросом, што досправды повіли европскы діпломаты, і што до ефіру пустили пресовы службы і журналісты. Но покля досправды діпломаты не видять жадного проблему на Україні, навеце будуть бусідовати (точно так як україньскы медії цілый час коло крітікы освітнього закона), же в дакотрых державах є то і гірше, потім уж тяжко глядати слова на тупость, котра ся діставать до діпломатічных кругів. Самособов, мож ся одкликовати, же в дакотрых державах не є ани тото, што на Україні, лем треба то брати в контексті, як в тій державі беруть ся народности. І што є найголовніше, прикладом нам не має быти тот гіршый (Ґреци якбач Туркам шырокы права не дадуть), а тот ліпшый. Стачіть діпломатам перейти граніцю, і в Мадярьску найдуть народностны самосправованя, підуть дале, і в Сербії, нечленови Европской унії, найдуть тото саме.
-
Но і кібы сьме собі одпустили вшыткы законы о освіті, тиск на російскоязычных і так далше і так далше, жаден европскый ани неевропскый діпломат із цівілізовной країны, ці ся стрітне з меншынами або ніт, не може повісти, же є вшытко в порядку і права суть шырокы, покля платить status quo, же Русины не суть народностна меншына. Точка. Підкреслено.
-
Не знам, што то была за ініціатіва, тота навщіва діпломатів, но резулат є ясный. Є то діпломатічна бламаж про державы, котрых діпломаты были на тых стрічах участны. Резултат їх стріч не є досправдове досліджіня стану односно меншын основане на реалній сітуації, а PR, котре Україна так міцно потребує, жебы реално не мусила робити жадну ревізію свого одношіня ку меншынам, а навспак, без ревізії могла іти грати европску ліґу. І то є смутне.
-
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.
-
Петро Медвідь

Zdieľať na Facebooku

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je subota

16. december 2017


Юліаньскый календарь:

3. децéмбер 2017

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Posl´idn´i komentar´i

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.