Pусиньске слóвко, пословіця и смішок на днешнiй день



Slovko (Словко):
hrozna dyňa ( грозна дыня ) - melón



Poslovicja (Пословіця) :
Šі sja takyj ne narodiv, aby chyby ne zrobiv. (Ші ся такый не народив, абы хыбы не зробив)



Smišok (Смішок) :
Pryde Rusnak v Prahi ku doktorovi a lamanov češťinov vyšvitľuje, že mat zapchu. Doktor ho vyšetryt a potim mu hvaryt: Predkloňte sja a opryjte sja o stil. A kid je ujko opertyj, tak ho doktor nakopne cilov sylov do zadku a pošle ho takoj na WC. Ujko sja za kurtyj čas verne a hvaryt: Ta to jaka parada, pane doktore. Tak mi polehšalo... A što mam robyti, žeby sja mi tota chvorota ne vernula? Perestaňte sja vterati do miškiv od cementu!


Третє колесо, ці третій кінь?

В понедільок 26-го септембра 2016-го року в Братіславі проходило вже четверте сполочне засіданя влад Чеськой і Словацькой републік. Владны кабінеты премєрів Богуслава Соботкы і Роберта Фіца говорили о взаємных односинах, співпраці, беспечности ці будучности Европской унії.
-

Увірити і стратити

Кідь в архівах посмотриме до старых выдань русиньскых ґазет, можеме спотерігати єдну барз інтересну справу. На Лемковині уже в передвойновім, на далшых теріторіях карпатьского реґіону то мож видіти в міджівойновім або войновім періоді. В многых припадах нашы періодікы не были писаны лем язычієм, но преса выходила і на языку народнім. Так, як бісідовали люди.
-

Запераня оч

То, же ся коло свідницькой конференції, котра, словником русиньскых „жычливців“, была лем „руков Києва“, зачінать робити інтересный політічный тиск, є добре. Інтерпелація Ерікы Юріновой на міністра културы Марека Мадяріча принесе Русинам, ці уж ся прочітать в парламенті або ніт, хосен. Бо Мадяріч на інтерпелацію буде мусити так ці так одповісти холем писемно. І мы будеме видіти, яка є властно позіція державы односно нас. Но што-то мож о позіції державы, або холем дакотрых представителів, знати вже днесь.
-

Выліченый моцьов

Председа словацького парламенту, котрый є єдночасно і председом Словацькой націоналной партії (Slovenská národná strana - SNS), бы дав Русинам депутата в парламенті. І жебы не быв хтось діскрімінованый, дав бы і іншым народностям депутатів, котры бы їх заступали в парламенті. Андрея Данка такым способом „просвітило“ почас навщівы Румунії, де быв посмотрити румуньскых Словаків.
-

Мантра

Львівска телевізія „Перший Західний“ на своїм Youtube каналі публіковала в рамках проґраму „ТОП тема“ діскузію під назвов Проблем сепаратізма на Україні - русиньскый контекст. Діскузію вела добрі нам знана знателька вшыткого русиньского Софія Федина. Предці про топ тему треба топ редактора.
-

Не така

В єдній бісіді з мойов колеґыньов єм ся дізнав, же як поступав фронт і Червена армада зачала поступно высвободжовати теріторії од Німців, люди на Підкарпатю ся не знали дочекати, коли вже прийдуть „руськы“. Брали їх за своїх. Обіцяли собі од того, же конечно дістануть свободу, же вшытко буде так, як было перед войнов. Кідь пришли на то, же на теріторії освободженого Підкарпатя оперує НКВД і робить ся вшытко про то, жебы го овладнути, по войні приєднати до Совітьского союзу і завести твердый режім Сталіна, зачали скламаны бісідовати, же „не такых руськых сьме чекали“. Ілузія з „русьскых“ поминула барз скоро.
-

Кідь злодій кричіть

Міджі людми є завжыване речіня, же злодій кричіть: поїмайте злодія. Жебы одвернув увагу зо свойой особы, мав часу на то, жебы втік і нич ся му не стало, увагу людей оберне на когось іншого. Лемже што в сітуації, кідь не є на кого звернути увагу людей? Досправды собі хтось думать, же злодій буде кричати: поїмайте ня?
-

Бу, бу, бу…

Офіціална позіція Словацького народного музею односно контроверзной конференції, яку зорґанізовав Мірослав Сополиґа у Свіднику, є самособов потіхов, но не сміє то быти кінцьом „аферы“. Навеце, позіція є реално про Сополиґу лем „бу, бу, бу“. Єднако так бы то могли брати і його наслідници.
-

Кідь ся доспівать і дотанцює

Недавно єм быв ословленый, подля голосу молодов, редакторков єдных словацькых реґіоналных новинок, котра приготовльовала статю о Русинах в реґіоні під Татрами. Розговор по телефоні быв барз обогачуючій. Про редакторку, а і про мене.
-

Коктейл

Декомунізація, котра проходить на Україні, має чудну подобу. На єднім боці ся ничіть вшытко, што бы могло припоминати злочінецькый режім совітьской епохы Україны, на боці другім ся новы „памятникы“ будують злочінцям іншого періоду.
-

Гук(аня)

Єдно із недавных досліджінь, котре ся заміряло на штудентів, якы мають приступити ку матуріті в Словацькій републіці, потвердило тверджіня науковців, же молоды люди мають штораз векшый проблем чітати текст із порозумліньом. Текст прочітають, но такой на то одпівсти на вопросы, котры суть вставлены односно прочітаного тексту, є про них проблем. Не є то добра вість і значіть то єдно: школьска сістема на Словакії мусить перейти реформов, мусить ся актуалізовати, одповідати на днешній стан сполочности так, жебы ся діти были способны в школі научіти і думати, не лем штось одверкликовати. Но кідь чітати з порозумліньом не знать журналіста і пак пише і публікує статі, то є „проблем як Бырно“.
-

Детайл

Карьєра Петра Крайняка у функції державного секретаря Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словаьцкой републікы є курта, но уж теперь мож повісти, же про Русинів доста позітівна. За куртый час ся дякуючі партії Most-Híd, котрой є членом, подарило утримати малокласны школы, што є алфов і омеґов ку тому, жебы будьякы русиньскы школы на нашых малых селах могли існовати, но і теперь ся на міністерстві зрядила робоча ґрупа, котра має зробити концепцію про розвиток русиньского школства.
-

Не знати мапу

Вшытко, што Русины у державах, в котрых жыють, досягли, досягли дякуючі тому, же їх державы мали міцьный інтерес належати до Европы. Найгірше суть на тім доднесь Русины на Україні, котра аж так до Европы доста довгый час не хотіла. А днесь і кідь хоче, ментално є все обернута десь інде.
-

Памятник

Днесь на Міністерстві културы Словацькой републікы, за участи уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны, проходила стріча, де были участны представителі Русинів і представителі Словацького народного музею. Стріча занимала ся документом, котрый быв приятый в апрілі на конференції, яка одбыла ся у Словацькім народнім музею - Музею україньской културы у Свіднику.
-

Камінь філозофів

Европскы любителі фотбалу в тім часі день што день чекають на змаганя своїх возлюбленых команд на Европскім шампіонаті і їх резултаты. Многы при тім зажывають адреналін як кібы ішло о жытя. Днесь окрім того світ чекать на резултаты референдума о одході Великобрітанії із Европской унії. Мінімално про політіків є то так само адреналін, і ту досправды іде і о жытя, мінімално о то, яку подобу буде мати жывот в Европі, кідь ся стане то, што векшына Европы не хоче, же Великобрітанія із Европской унії одыйде. Но а Русины днесь можуть іщі чекати і резултаты округлого стола в Києві і його дослідкы. Лем ту не іде о жаден адреналін. Ани о жывот. О нич. І є то властно єдно.
-

Небеспечна церьков

Церьков в жывоті народа мала все важну позіцію. Як бісідують стары люди, найважнішы люди у селі то быв поп і учітель, котрый так само быв майже всядыль і дяком, і котрый перешов так само церьковнов освітов. Церьков так могла мати позітівны, а і неґатівны впливы на народ. У Русинів то были головно священици, котры были будителями народа. По Першій світовій войні то были церьковны школы, котры робили русиньску освіту на нашых селах і в містах на Підкарпатю ці Пряшівщіні. Но так само в історії мож видіти і неблагы діяня церькви – наприклад період мадярізації, кідь на єпіскопскім стілці сидів як раз мадярон, або період українізації на Лемковині, кідь на русиньскы парафії пришли выхованці Львова, і могли бы сьме продовжовати.
-

Ревізіоністы

Чоловік ку тому має барз близко. А не лем простый чоловік. Може ся то стати і тым інтеліґентнішым. В моменті, коли не має в діскузії жадного далшого арґументу, заатакує свого діскузного партнера ображіньом, або несмыселным означіньом. Найліпше такым, котре є хосноване на вшытко, што є в протиречіню з його поглядом, і котре само о собі може выкликати неґатівны чутя міджі людми. В тій хвілі суть про тоту другу сторону діскузії дві можливости. Продовжовати далше і выарґументовати собі свою позіцію, пояснити, же такы пусты слова не мають смыслу, або ся поставити і іти гет. Все єм быв прихыльником продовжованя діскузії. Але і то мусить мати свої граніці.
-

Страта памяти в пивніці

Остатню пятніцю і суботу проходило в Криніці Бієнале лемківской / русиньской културы. Тото, што было в тых днях найважніше з того, што ся стало, не было на сцені културного салу, де выступали нашы ансамблі і солісты, а за запертыма дверями пивніці пензіону, де были запрошены гості укравтельованы.
-

V májovom kole Drabinky získala najviac bodov legendárna speváčka ľudových piesní Janka Guzová

25.kola Drabinky s pomerne jasným náskokom vyhrala dnes už bohužiaľ nežijúca speváčka ľudových piesní Janka Guzová. Janka Guzová sa narodila v Žakarovciach, na Spiši v rodine chudobného baníka Andreja Guzu. Ako pracovníčka rozhlasu zozbierala viac ako 900 ľudových piesní charakteristické pre kultúru Spiša, Šariša a Zemplína. Prvé verejné vystúpenie tejto speváčky sa datuje januárom 1942 a svojím hlasom i temperamentom pri interpretácii zaujala široké publikum. V 50. rokoch mala zakázané verejne vystupovať a 150 piesní v jej podaní bolo zmazaných. Zákaz trval do roku 1962, kedy začala opäť účinkovať. V roku 1969 emigrovala do Spojených štátov, kde strávila posledných 24 rokov svojho života a získala americké občianstvo. Zomrela 20. februára 1993 v New Yorku. 

Kompletné výsledky 25. kola Drabinky:

1. Janka Guzová - A ja taka čarna 56.8282 %
2. Mido - Mala ja miloho 51.0048 %
3. Pavelčákovci - Rosti, rosti, čeremšino 48.5333 %
4. Medium - Ty ščestliva budeš 46.0094 %
5. Rolland - Čerešňa, čerešňa 45.7944 %
6. Exotik - A tam dolu pri jarečku 43.7000 %
7. ĽH Stana Baláža - Frajirečko počarovna, Češke diždze nadešli 43.6181 %
8. Select - Mav jem divku 43.5000 %
9. TON z Medzilaboriec - Teče voda kalamutna 43.3663 %

****
Vyradené nahrávky:
10. Extrem - Mila moja 41.5464 %
11. FS Železiar - Povice vy mojej žene 41.0680 %
12. Miki A Natália Petrašovský - Za valalom 40.5825 %


Hodnotiť môžete aj 3 nahrávky, ktoré sme nasadili ako novinky v hitparáde:
Idol - A kedz še Janik - Kolo nás popred nás - Išol cigán na čechy
Roxor - Nepovidz Haničko
Harmonix - Oj Ivane Ivane

Hlasovanie v 26. kole Drabinky končí v štvrtok 30.6.2016 o 12 hod.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je subota

01. oktober 2016


Юліаньскый календарь:

18.cептéмбер 2016

oct

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.