Pусиньске слóвко, пословіця и смішок на днешнiй день



Slovko (Словко):
kіzľa ( кізля ) - kozľa



Poslovicja (Пословіця) :
Гварь мі ай - жыде, лем кедь мені ся добрі веде. ( Hvar mі aj - žyde, lem keď menі sja dobrі vede. )



Smišok (Смішок) :
Jakyj jazyk na šviťi je najťažše sja navčiti? Ukrajinskyj! Do hnes´ ho neznat vecej jak polovina samotnych ukrajinciv.


Камінь філозофів

Европскы любителі фотбалу в тім часі день што день чекають на змаганя своїх возлюбленых команд на Европскім шампіонаті і їх резултаты. Многы при тім зажывають адреналін як кібы ішло о жытя. Днесь окрім того світ чекать на резултаты референдума о одході Великобрітанії із Европской унії. Мінімално про політіків є то так само адреналін, і ту досправды іде і о жытя, мінімално о то, яку подобу буде мати жывот в Европі, кідь ся стане то, што векшына Европы не хоче, же Великобрітанія із Европской унії одыйде. Но а Русины днесь можуть іщі чекати і резултаты округлого стола в Києві і його дослідкы. Лем ту не іде о жаден адреналін. Ани о жывот. О нич. І є то властно єдно.
-

Небеспечна церьков

Церьков в жывоті народа мала все важну позіцію. Як бісідують стары люди, найважнішы люди у селі то быв поп і учітель, котрый так само быв майже всядыль і дяком, і котрый перешов так само церьковнов освітов. Церьков так могла мати позітівны, а і неґатівны впливы на народ. У Русинів то были головно священици, котры были будителями народа. По Першій світовій войні то были церьковны школы, котры робили русиньску освіту на нашых селах і в містах на Підкарпатю ці Пряшівщіні. Но так само в історії мож видіти і неблагы діяня церькви – наприклад період мадярізації, кідь на єпіскопскім стілці сидів як раз мадярон, або період українізації на Лемковині, кідь на русиньскы парафії пришли выхованці Львова, і могли бы сьме продовжовати.
-

Ревізіоністы

Чоловік ку тому має барз близко. А не лем простый чоловік. Може ся то стати і тым інтеліґентнішым. В моменті, коли не має в діскузії жадного далшого арґументу, заатакує свого діскузного партнера ображіньом, або несмыселным означіньом. Найліпше такым, котре є хосноване на вшытко, што є в протиречіню з його поглядом, і котре само о собі може выкликати неґатівны чутя міджі людми. В тій хвілі суть про тоту другу сторону діскузії дві можливости. Продовжовати далше і выарґументовати собі свою позіцію, пояснити, же такы пусты слова не мають смыслу, або ся поставити і іти гет. Все єм быв прихыльником продовжованя діскузії. Але і то мусить мати свої граніці.
-

Страта памяти в пивніці

Остатню пятніцю і суботу проходило в Криніці Бієнале лемківской / русиньской културы. Тото, што было в тых днях найважніше з того, што ся стало, не было на сцені културного салу, де выступали нашы ансамблі і солісты, а за запертыма дверями пивніці пензіону, де были запрошены гості укравтельованы.
-

V májovom kole Drabinky získala najviac bodov legendárna speváčka ľudových piesní Janka Guzová

25.kola Drabinky s pomerne jasným náskokom vyhrala dnes už bohužiaľ nežijúca speváčka ľudových piesní Janka Guzová. Janka Guzová sa narodila v Žakarovciach, na Spiši v rodine chudobného baníka Andreja Guzu. Ako pracovníčka rozhlasu zozbierala viac ako 900 ľudových piesní charakteristické pre kultúru Spiša, Šariša a Zemplína. Prvé verejné vystúpenie tejto speváčky sa datuje januárom 1942 a svojím hlasom i temperamentom pri interpretácii zaujala široké publikum. V 50. rokoch mala zakázané verejne vystupovať a 150 piesní v jej podaní bolo zmazaných. Zákaz trval do roku 1962, kedy začala opäť účinkovať. V roku 1969 emigrovala do Spojených štátov, kde strávila posledných 24 rokov svojho života a získala americké občianstvo. Zomrela 20. februára 1993 v New Yorku. 

Kompletné výsledky 25. kola Drabinky:

1. Janka Guzová - A ja taka čarna 56.8282 %
2. Mido - Mala ja miloho 51.0048 %
3. Pavelčákovci - Rosti, rosti, čeremšino 48.5333 %
4. Medium - Ty ščestliva budeš 46.0094 %
5. Rolland - Čerešňa, čerešňa 45.7944 %
6. Exotik - A tam dolu pri jarečku 43.7000 %
7. ĽH Stana Baláža - Frajirečko počarovna, Češke diždze nadešli 43.6181 %
8. Select - Mav jem divku 43.5000 %
9. TON z Medzilaboriec - Teče voda kalamutna 43.3663 %

****
Vyradené nahrávky:
10. Extrem - Mila moja 41.5464 %
11. FS Železiar - Povice vy mojej žene 41.0680 %
12. Miki A Natália Petrašovský - Za valalom 40.5825 %


Hodnotiť môžete aj 3 nahrávky, ktoré sme nasadili ako novinky v hitparáde:
Idol - A kedz še Janik - Kolo nás popred nás - Išol cigán na čechy
Roxor - Nepovidz Haničko
Harmonix - Oj Ivane Ivane

Hlasovanie v 26. kole Drabinky končí v štvrtok 30.6.2016 o 12 hod.

Spivacka skupina Kantar z Prahy

P. Holotňák (akordeon), J. Mihalič, M. Sakmár i M. Veličko ani v Prazi nezabuvajuť na svoje koriňja. Založili pered časom spivacku skupinu Kantar ( Kантар).

Сканзен

Шторік ся в рамках проґраму Уряду влады Словацькой републікы під назвов Култура народностных меншын і міджі Русинів розділять тісячі і тісячі евр. Як уж із назвы проґраму вычітать і школярь пятой класы - грошы бы мали іти на културу народностной меншыны. Єм пересвідченый о тім, же до културы даного народа належыть і язык. Без языка бы єм повів, же іде скоріше о народностный сканзен, конзерву лем не о културу.
-

Свята інквізіція

8-го аж 9-го апріля 2016-го року у Свіднику проходила міджінародна наукова конференція під назвов Українці в історії і културі Карпат. Ніт, конференція, котрой єдным із двох головных орґанізаторів быв Словацькый народный музей – Музей україньской културы у Свіднику, якый єй робив із нагоды святкованя свого 60-річного юбілею, не была о тім, як україньскы членове УПА робили в Карпатах свої злочіны і яку „културу“ вказали, кідь забивали в нашых селах невинных людей. Бо лем тоты Українці мі як першы прийдуть на розум в повязаню з Карпатами. „Українці“ в Карпатах, то просто Русины, котрыма занимали ся і україньскы науковці на конференції. І тым Русинам, котрых собі они привластнюють до свого народа, загнали і свою картку.
-

Недоучены?

Україньска редакція Радіа Патрія принесла в рамках проґраму Клуб особностей розговор із директором Словацького народного музею - Музею україньской културы у Свіднику Мирославом Сополиґом з нагоды його жывотного юбілею - 70-тых народенин. Дізнав єм ся, же не знам історію. Вєдно зо мнов і далшы десятьтісячі людей на Словакії.
-

V aprílovej Drabinke zaujala nová nahrávka od Pavelčákovcov

Víťazom 24. kola Drabinky je košičká hudobná skupina Pavelčákovci z ich novonasadenou skladbou  -  Rosti, rosti, čeremšino. Druhé miesto obhájila legendárna speváčka ľudových piesní Janka Guzová. Medzi trojicu najlepších nahrávok sa vrátila aj skupina Mido.

Kompletné výsledky 24. kola Drabinky:
1. Pavelčákovci - Rosti, rosti, čeremšino    62.8571 %
2. Janka Guzová - A ja taka čarna    57.1429 %
3. Mido - Mala ja miloho    57.0370 %
4. Medium - Ty ščestliva budeš    54.5238 %
5. Rolland - Čerešňa, čerešňa    54.1936 %
6. Miki A Natália Petrašovský - Za valalom    52.4183 %
7. Select - Mav jem divku    48.8060 %
8. Exotik - A tam dolu pri jarečku    47.3134 %
9. TON z Medzilaboriec - Teče voda kalamutna    45.6489 %

****
Vyradené nahrávky:
10. Ocean - Ked som išol z fraja domu    42.7273 %
11. Song - Ľehnu soby    40.3030 %
12. Akordic - Keď ja nadešol do kraja    39.0909 %

Hodnotiť môžete aj 3 novinky v hitparáde:
Extrem - Mila moja
FS Železiar - Povice vy mojej žene
ĽH Stana Baláža - Frajirečko počarovna, Češke diždze nadešli


Hlasovanie v 25. kole Drabinky končí v utorok 31.05.2016 o 12 hod.  

Проґрам як проблем

Словацьке верейноправне Rádio Slovensko тот тыждень в середу зробило зо своїм політічным модератором Мартіном Стріжінцом жыву діскузію, на котру быв запрошеный новый уповномоченый влады про народностны меншыны і етнічны ґрупы, номінант партії Most-Híd, Ласло Буковскі. Ку ньому радіо хотіло як співдіскутера дакого за Русинів, і так Округлый стіл Русинів Словеньска до діскузії післав свого председу Мілана Піліпа. Кідьже радіо не зробило про уповномоченого найкомфортнішый крок і не закликало до діскузії представителя мадярьской меншыны, із котрой сам походить, і так бы собі могли приятельскы побісідовати і єден другого підпорити, а запрошеный быв представитель Русинів, бісіда вказала, же найвешкым проблемом меншын може быти проґрам.
-

Співанка з Драбинкы на днеська - Тон з Лабірце - Тече вода каламутна


Як ся Вам співанка любить підпорте ю своїм голосом на www.drabinka.sk.

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (3) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы

Траґедія, котра в Украині ся продовжає доднесь

По крахові тоталітарной сістемы у році 1989 підкарпатські русины заявили за свої етнічні права. У 1991 році виникла нова Украинська держава. Хотяй держава в рамках процесів демократізації засудила сталінізм и совєтську ідеолоґію, леґалізовала ґреко-католицьку церкву, позволила  реґістрацію общественных и културных орґанізацій, хоть бы и обществ русинського направеня, Украина продовжила (так то є и днесь) сталінську націоналну політику. В Украині ся признає, же русины – стара одживша (застаріла) форма украинськой етнічної приналежности.

Красокорчулярь

Микола Бобинець у розговорі зо Степаном Сикором, якый вышов на продовжіня на стайті Mukachevo.net, окрім іншого повів, же Ґеннадій Москаль бесплантно робить PR Андрійови Балогови, сучасному молодому пріматорови (мерови) Мукачова. Хто кому робить на Підкарпатю в рамках локалной політікы PR не є про мене аж таке інтересне, як то, кібы сьме ся конечно дізнали, кому властно робить PR Микола Бобинець.
-

Поливка, мачка, пирогы і злодійство

З музею у Спрінґфілді вкрали Варгола. Ліпше повіджено його творы. Окрім іншого і прославлену Кембелову поливку, котру знать якбач і тот, хто ґалерії ці музеї не видів ани з летадла. Мало ся то стати іщі 7-го апріля. Америцька FBI о тім дакус мовчала, може думали, же ся їм так легше подарить поїмати злодіїв і потім ся то пустило до медій. День по тім, 8-го апріля, вкрали Варгола. Теперь не його творы, але Варгола. Нихто ся тым не інтересує і вшытко є в найліпшім порядку.
-

Но, но, но і ні!

Про Київ то є якбач тяжкый тыждень. Наперед му депутаты Закарпатьской областной рады погрозили такым мягкым: Но, но, но! Вытягли тему референдума із 1991-го року, жебы рушали справы шырокой самосправы, і такой на другый день Голандія у своїм референдумі повіла „ні“ асоціачному договору міджі Европсков унійов і Українов. Київ так за два дні дістав зліва і зправа. Но траґічніше як то, же Україна діставать позауха з обидвох боків є то, же ся не хоче поучіти і робить знова тоты самы хыбы.
-

Prvá sprievodná akcia Rusínskeho festivalu : SNM - Múzeum rusínskej kultúry Prešov

Перебачте, але у той стати не єсть доступна русиньска верзія писана азбуков . Опробуйте словеньску верзію або русиньску верзію писану латиніков. Як хочете помочі з доповненім языковой верзії або мате далшы вопросы, контактуйте нас.

УСТУПКА ПІДКАРПАТСЬКОЙ РУСИ СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗУ У РОЦІ 1945 ЯК НАЦІОНАЛНА ТРАҐЕДІЯ ПІДКАРПАТСЬКЫХ РУСИНІВ (2) – выступ Валерія ПАДЯКА, PhD у Коморі депутатів Парламента Чеськой републикы (Прага, 5 новембра 2015 р.)

Способ анексії Підкарпатськой Руси у 1944 році

Історикы на сонові новых доказів роскрывавут механіку анексії Підкарпатськой Руси, то значит на якый способ перебігала гібрідна война:

– через контролёвані Москвов комуністичні структуры;

– через завербовані Москвов кадры (Иван Туряниця, псевдо: Туреф);

– в условіях воєнных дій;

– в условіях ізолації партійной еліты Підкарпатськой Руси, далшого її фізичного вынищеня;

– у тому самому часі, коли орґаны НКВД чинили тоталну депортацію чоловіків у віці од 18 до 50 років мадярськой и німецькой народности, быванців Підкарпатя, в лаґры GULAGa (так называна депортація «Маленькій работ», зачала ся 18 новембра 1944 р.);

– в условіях, коли представителні орґаны Чехословакії (міністер Фр. Нємец) были изоловані Совєтськым окупаційным режімом од процесів обновленя повоєнной Чехословацькой цівілной адміністрації;

– вчинивши політичный фарс, котрый мав оправдати совєтську анексію – так называный акт «возєдиненя» «украинськых земель», то значит теріторії Підкарпатськой Руси из «украинськыми землями» Совєтського Союза, майконкретно  – из теріторіёв cовєтськой Украины. Ідею «возєдиненя» мав задекларовати «Першый сїзд народных комітетів Закарпатськой Украины». Сесь сїзд 26.11.1944 р. выголосив «маніфест» за «возєдиненя» субєктів, котрі ниґда (!) у своїв історії не были частками єдной державы;

– без хоть якого плебесціта корінного населеня Підкарпатськой Руси.

Перестало битися сердце поета Володимира Танчинця

23 березня після тривалої хвороби помер Володимир Танчинець – талановитий русинський поет та людина високих моральних якостей. Доля відміряла йому неповні шістдесят років. Це, якщо судити мовою статистики. Насправді, поети – невмирущі. Вони живуть стільки, скільки залишаються цікавими своїм сучасникам та наступним поколінням. І якщо у Великому Космосі відміряно жити ще тисячі років карпаторусинському народу, стільки ж часу буде живитися народ з цілющих поетичних джерел, створених Божим провидінням. Поети та письменники відходять за межу, але джерел духовності стає все більше. І ось вже поезія Танчинця живить свій народ, як до нього (щоб було що пригубити з чистого джерела!) це сталося з творчістю талановитих русинських літераторів Олександра Падальського, Іоана Пастелія, Василя Довговича, Івана Ріпи, Ніколая Нодя, Олександра Духновича, Олександра Павловича, Олександра Митрака, Терези Подгаєцької, Марії Невицької, Клавдії Алексович, Феодосія Злоцького, Івана Кизака, Гавриїла Костельника, Івана Мигалки, Емілія Кубека, Зіґмунда Бринського, Петра Мацкова, Івана Васька, Луки Демяна, Сіона Сільвая, Володимира Грабаря, Михайла Луґоша, Івана Русенко, Ісидора Біляка, Емілія Калабішки, Івана Муранія, Ваня Гунянки, Василя Сочки-Боржавина, Марії Мальцовської та багатьох інших.

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je četver

30. jun 2016


Юліаньскый календарь:

17.юн 2016

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.