Pусиньске слóвко, пословіця и смішок на днешнiй день



Slovko (Словко):
žyvan - 1. zlodej, zbojník 2. nezbedník, huncút



Poslovicja (Пословіця) :
Lakomnik ňaj sja čudžomu ne raduje. ( Лакомник няй ся чуджому не радує. )



Smišok (Смішок) :


autor: F. Vico


Lex Sopoliga

Хоць Мілан Піліп перед часом подав на прокуратуру пропозіцію на зачатя карного процесу односно Мірослава Сополиґы в справі ганобліня народа за конференцію Українці в історії і културі Карпат, в рамках котрой были приняты протирусиньскы заключіня, поступно ся вказує, же на Словакії (і бою ся, же не лем на Словакії) може быти чінным якыйсь Lex Sopoliga, котрый „науковцям“, якым є Мірослав Сополіґа сам, і йому подібным, дозволять робити хоцьшто, і він їх перед вшыткыма остатніма законами, в тім чіслі і перед Конштітуційов, охоронить.
-

В Пряшові засідав ОСРС. Русины підпорили актівістів проти здобываню ропы і ґазу

Пряшів, 3. децембер 2016
-
В суботу в Пряшові проходило 20-те засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). Платформа міджі собов привітала Крістіну Мойжішову із Розгласу і телевізії Словеньска (РТВС) і так само актівістів, котры розбігли петіцію „Nevŕtajte! Chceme žiť v zdravej krajine“ (Не вертійте! Хочеме жыти в здоровій країні).
-

Плана надія

Не є правдов, же бы ся Україна односно Підкарпатя все справовала нечестно і недемократічно. Лем то час тырвав барз коротко. Незалежность выголосила в авґусті 1991-го року і в децембрі уж зачінала мати Сталіновы манеры. В році 1992 то лем потвердила. Днесь є тому 25 років.
-

Забыты

Днесь, 10-го новембра, одкрыли в Ужгороді памятник Мілана Растіслава Штефаніка, котрый быв єдным із головных ініціаторів, якы причінили ся о выникнутя Чехословацькой републікы і Словаци го беруть і за основателя словацькой державности.
-

Нова русинська книжка

В року 2016 выповнило ся круглых 100 роков од смерти Мигаля Финцицкого, необычайного варошского головы Унгвара.

Модны тренды

Модны тренды ся дотулятюь многых областей жывота, не лем облечіня. Модны тренды суть і в політіці. За єден такый модный тренд бы ся дало означіти шторічне вывішованя тібетьского флаґу. Ініціатіва выникла в 90-ых роках минулого столітя в западній Европі, но поступно ся росшырила і до держав як Чеська републіка, Польща, Словакія.
-

Мерьковати

Петіція, котру перед нецілым тыждньом спустило Карпаторусиньске конзорціюм Северной Америкы, не є лем важным ділом про підпору нашого народа на Україні, а є то і кривым дзеркалом русиньской діялности в Европі. Требало бы ся нам дакус зобудити, бо іншак можеме барз скоро обановати.
-

Навщіва

Через вікенд в Хорватії засідала Світова рада Русинів. За інформаціями, котре приніс Рутенпрес, рада ся мала доїднати на тім, же близше нешпеціфікована делеґація навщівить Міністерство школства Словацькой републікы, жебы доїднати якесь одділіня русиністікы на Катедрі етнолоґії і фоклорістікы Філозофічной факулты Універзіты Конштантіна Філозофа в Нітрі. Вшытко в порядку, кібы то так дакус не было копаня до одкрытых дверей і іґнорованьом тых запертых.
-

2+2=5

Председа Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан ся мав про медії высловити о автономії, котру бы мало мати Закарпатя. Перед тым, як хтось зачне лляти на Жупана повны ведра гноя і бісідовати о сепаратізмі, было бы потрібне пороздумовати о тім, што і головно в якім контексті властно Жупан говорив.
-

Третє колесо, ці третій кінь?

В понедільок 26-го септембра 2016-го року в Братіславі проходило вже четверте сполочне засіданя влад Чеськой і Словацькой републік. Владны кабінеты премєрів Богуслава Соботкы і Роберта Фіца говорили о взаємных односинах, співпраці, беспечности ці будучности Европской унії.
-

Увірити і стратити

Кідь в архівах посмотриме до старых выдань русиньскых ґазет, можеме спотерігати єдну барз інтересну справу. На Лемковині уже в передвойновім, на далшых теріторіях карпатьского реґіону то мож видіти в міджівойновім або войновім періоді. В многых припадах нашы періодікы не были писаны лем язычієм, но преса выходила і на языку народнім. Так, як бісідовали люди.
-

Запераня оч

То, же ся коло свідницькой конференції, котра, словником русиньскых „жычливців“, была лем „руков Києва“, зачінать робити інтересный політічный тиск, є добре. Інтерпелація Ерікы Юріновой на міністра културы Марека Мадяріча принесе Русинам, ці уж ся прочітать в парламенті або ніт, хосен. Бо Мадяріч на інтерпелацію буде мусити так ці так одповісти холем писемно. І мы будеме видіти, яка є властно позіція державы односно нас. Но што-то мож о позіції державы, або холем дакотрых представителів, знати вже днесь.
-

Выліченый моцьов

Председа словацького парламенту, котрый є єдночасно і председом Словацькой націоналной партії (Slovenská národná strana - SNS), бы дав Русинам депутата в парламенті. І жебы не быв хтось діскрімінованый, дав бы і іншым народностям депутатів, котры бы їх заступали в парламенті. Андрея Данка такым способом „просвітило“ почас навщівы Румунії, де быв посмотрити румуньскых Словаків.
-

Мантра

Львівска телевізія „Перший Західний“ на своїм Youtube каналі публіковала в рамках проґраму „ТОП тема“ діскузію під назвов Проблем сепаратізма на Україні - русиньскый контекст. Діскузію вела добрі нам знана знателька вшыткого русиньского Софія Федина. Предці про топ тему треба топ редактора.
-

Не така

В єдній бісіді з мойов колеґыньов єм ся дізнав, же як поступав фронт і Червена армада зачала поступно высвободжовати теріторії од Німців, люди на Підкарпатю ся не знали дочекати, коли вже прийдуть „руськы“. Брали їх за своїх. Обіцяли собі од того, же конечно дістануть свободу, же вшытко буде так, як было перед войнов. Кідь пришли на то, же на теріторії освободженого Підкарпатя оперує НКВД і робить ся вшытко про то, жебы го овладнути, по войні приєднати до Совітьского союзу і завести твердый режім Сталіна, зачали скламаны бісідовати, же „не такых руськых сьме чекали“. Ілузія з „русьскых“ поминула барз скоро.
-

Кідь злодій кричіть

Міджі людми є завжыване речіня, же злодій кричіть: поїмайте злодія. Жебы одвернув увагу зо свойой особы, мав часу на то, жебы втік і нич ся му не стало, увагу людей оберне на когось іншого. Лемже што в сітуації, кідь не є на кого звернути увагу людей? Досправды собі хтось думать, же злодій буде кричати: поїмайте ня?
-

Бу, бу, бу…

Офіціална позіція Словацького народного музею односно контроверзной конференції, яку зорґанізовав Мірослав Сополиґа у Свіднику, є самособов потіхов, но не сміє то быти кінцьом „аферы“. Навеце, позіція є реално про Сополиґу лем „бу, бу, бу“. Єднако так бы то могли брати і його наслідници.
-

Кідь ся доспівать і дотанцює

Недавно єм быв ословленый, подля голосу молодов, редакторков єдных словацькых реґіоналных новинок, котра приготовльовала статю о Русинах в реґіоні під Татрами. Розговор по телефоні быв барз обогачуючій. Про редакторку, а і про мене.
-

Коктейл

Декомунізація, котра проходить на Україні, має чудну подобу. На єднім боці ся ничіть вшытко, што бы могло припоминати злочінецькый режім совітьской епохы Україны, на боці другім ся новы „памятникы“ будують злочінцям іншого періоду.
-

Zdieľať na Facebooku Syndicate content

Русиньска бісїда - Чет

Русиньска бісїда - Чет

Та што або як?

Drabinka - najkrajšie ľudovky z východu

Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска

Радіо про вшыткых Русинів

Лемківске інтернетове радіо

Вікіпедія в русиньскім языку

Вікіпедія в русиньскім языку

У русиньскій верзії є теперь 2837 статей.

Писаня русиньсков азбуков

Камаратьскы сторінкы

Академія русиньской културы в СР

Rusínsky festival Svidník

Ľudová hudba Ondreja Kandráča

Portál slovenskej ľudovej hudby, Internetový obchod s ľudovou hudbou, vydavateľstvo VideoRohal

ZIRS – sekcia molodi.Rusiny

kaviareň a knihkupectvo

Farnosť Stropkov-Bokša

Rusnaci u Panoniji

Ruska Tube

Rusíni.cz - rusínská iniciativa v ČR

Společnost přátel Podkarpatské Rusi

Выберте собі языкову мутацію

Dneska je pjatnіca

09. december 2016


Юліаньскый календарь:

26. новéмбер 2016

Мапа реґістрованых хоснователїв Holosy.sk

Писаня документів по русиньскы з Openoffice

Писаня русиньсков кіріліцёв в сістемі Windows 7

Як модіфіковати Firefox, жебы контролёвав русиньскый правопис

Баннер про вашы сторінкы

Будеме рады як Голосы спропаґуєте на вашых сторінках через рекламный баннер.

Комунітный портал карпатьскых Русинів

Як бы сьте хотїли вычеряти банеры, контактуйте нас.

Зареґіструйте ся!

Кідь ся хочете актівно запоёвати до дїяня на Holosy.sk і звышыти комфорт у хоснованю сторінок зареґіструйте ся.

Контактуйте нас

Кідь мате вопросы або коментарї, можете нас контактовати через формуларь на сторінках.